Розгляд принципових можливостей використання еколого-ценотичного підходу до вивчення реакції популяцій диких тварин на постійне радіоактивне опромінення. Радіаційне забруднення екосистем, інтенсифікація мікроеволюційних процесів у популяціях ряду тварин.
Аннотация к работе
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ РАДІОСТІЙКОСТІ ПОПУЛЯЦІЙ ДИКИХ ТВАРИНВивчаючи вплив іонізуючого випромінювання на ті чи інші види та угруповання тварин, дослідники, самі того не бажаючи, відходять від класичного популяційного підходу, віддаючи перевагу визначенню індивідуальних або групових ефектів при опроміненні. У той же час, як відомо, популяція - ця єдино можлива форма існування будь-якого виду - є дуже лабільною й водночас дуже динамічно стійкою структурою, яка всіма можливими способами, аж до загибелі більшості особин, що її складають, у дуже жорстких умовах навколишнього середовища зберігає своє функціонування. Ці, на перший погляд, нетрадиційні для радіобіології підходи дають можливість вивчати механізми й швидкість процесів, що відбуваються в популяціях, і дозволяють досить впевнено відокремити вплив звичайних екологічних чинників від радіаційного. Радіостійкість - це реакція на опромінення в граничній (м.б. певній) дозі, при перевищенні якої зміни в популяції (наприклад, смертність) стають незворотними та існує загроза існування популяції в тому вигляді, в якому вона існувала раніше. Водночас відомо [18], що навіть найбільш представницька вибірка з популяції, як кількісна, так і якісна, не може достатньою мірою відобразити всі особливості реакції популяції на хронічну дію радіаційного фактора.