Зв’язок драматичної форми у творчості А.П. Чехова із прагненням письменника "повернути драмі її літературне значення". Одноактні драматичні етюди Чехова, які є переробками раніше надрукованих оповідань. Змістоутворююча роль хронотопу у п’єсах митця.
Аннотация к работе
Соболевська, кандидат філологічних наук, доцентЧехова був повязаний із прагненням письменника "повернути драмі її літературне значення", оновити і збагатити її досвідом оповідальних прозових жанрів. Бахтін у роботі "Епос і роман" стверджує, що у добу панування романної форми відбувається "романізація" усіх літературних жанрів, у тому числі і драми. Чехова процес формування драматичної форми був ускладнений індивідуально-творчим установленням митця на її оновлення через досвід прози. "Епос максимально вільно поводиться з зображенням простору і часу" [2: 40], а "драма тяжіє до замкнених у просторі і часі картин" [2: 46]. Для російської драми ХІХ століття притаманна потреба вийти за межі традиційної сценічності, натякнути на життя, яке плине десь зовні у "великих" просторі і часі, не обмежених законами драматичного роду.