Дослідження принципів дзен-буддизму у філософії японського мислителя дзен Дoґена Кіґена на матеріалах його філософсько-релігійного трактату-антології “Сьoбoґендзo”. З’ясування особливостей тлумачення мислителями центральних понять буддійської філософії.
Аннотация к работе
Інститут Філософії імені Г.С.Захист відбудеться 24.03.2006 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук в Інституті філософії імені Г.С. У дисертації сформульовано та розкрито головні принципи дзен-буддизму та філософії японського мислителя дзен Доґена Кіґена (1200-1253) як видатного представника школи дзен. Показано, які концептуальні трансформації в межах буддизму зумовили появу філософії дзен і доведено, що погляд Доґена на власне вчення як на передачу істинного вчення Будди Шакямуні має під собою достатні підстави, адже принципи дзен-буддизму являють собою більш глибоке переосмислення засадничих принципів самого буддизму. У світлі виокремлених принципів дзен-буддизму зясовано зміст головних оригінальних понять філософії Дoґена: му-буссьо, ґендзьо-коан, удзі тощо й особливо у його філософії мови, яка радикально відрізняється від традиційного ставлення школи дзен до вербальних структур. В диссертации на материалах оригинальных первоисточников сформулированы и раскрыты основные принципы дзэн-буддизма и философии японского мыслителя дзэн Догэна Кигэна (1200-1253) как выдающегося представителя школы дзэн: принцип “не-Я”, принцип “пустоты”, принцип “неудвоения реальности”, принцип динамической полноты реальности и принцип собственного усилия субъекта.З огляду на це незаперечною є актуальність досліджень з дзен-буддизму, який відіграв та продовжує відігравати надзвичайно важливу роль у формуванні світогляду японців. Японського наставника дзен Дoґена Кіґена ???? (1200-1253), вшановують як засновника школи coto ??, найпотужнішої дзенбуддійської школи у сучасній Японії, і водночас його вважають одним з найвидатніших японських мислителів, як західні науковці, так і сучасні японські філософи. Таке дослідження, у свою чергу, дасть новий матеріал для актуальних наразі досліджень з вивчення типів раціональності, а саме раціональності східного типу. Отже, стан наукової розробки проблематики, повязаної з філософією Дoґена, в Україні та у близькому зарубіжжі є вкрай незадовільним, з огляду на суцільну відсутність спеціальних фундаментальних наукових досліджень з філософії цього мислителя. Реалізація мети дослідження передбачає виконання таких завдань: - зясувати головні принципи дзен-буддизму на підставі аналізу оригінальних першоджерел та сучасних наукових уявлень про філософію дзен-буддизму;Цей методологічний підхід дає змогу виділити основні принципи дзен-буддизму: принцип “не-Я”, принцип “порожнечі”, принцип “неподвоєння реальності”, принцип динамічної повноти реальності та принцип особистого зусилля субєкта. У розділі 2 “Принцип “не-Я” та принцип “порожнечі” у дзен-буддизмі і філософії Дoґена” розглянуто два центральні принципи дзен-буддизму та філософії Дoґена: принцип “не-Я” (санскр. anatman, кит. у-во ??, яп. муґа) та принцип порожнечі (санскр. sunyata, кит. кун ?, яп. ку). “Принцип “не-Я” у дзен-буддизмі та філософії Дoґена” розглянуто зміст та значення вчення про “не-Я” у буддизмі та трансформацію концепції “не-Я” у філософії Дoґена як мислителя школи дзен. На підставі аналізу поняття “порожнечі” у дзен-буддизмі та філософії Дoґена, дисертантка дійшла висновку, що виходячи з відмінного ніж у класичному буддизмі розуміння принципу “не-Я”, у філософії школи дзен класичне буддійське поняття порожнечі теж починають тлумачити у принципово іншому ключі: не як принцип тотальної взаємної детермінації, а як принцип незвязаності, свободи самого мислення. У розділі 3 “Принцип “неподвійності” у дзен-буддизмі та філософії Дoґена” на підставі аналізу співвідношення у дзен-буддизмі понять сансара та нірвана встановлено, що буддійську концепцію неподвійності (санскр. advaita, кит. буер ??, яп. фуні) переосмислено у дзен-буддизмі й, зокрема, у філософії Дoґена як принцип неподвоєння реальності, а також досліджено, як цей принцип функціонує в низці базових філософських опозицій буддизму.У Висновках дисертантка підсумовує результати здійсненого дослідження: Здійснений у дисертаційному дослідженні аналіз принципів дзен дав змогу по-новому поглянути на дзен-буддизм як на філософію, яка постає на власних принципах, головними з яких є: принцип “не-Я”, принцип “порожнечі”, принцип “неподвоєння реальності”, принцип динамічної повноти реальності та принцип особистого зусилля субєкта. В ході дослідження доведено, що принципи дзен-буддизму, які, істотно відрізняються і навіть суперечать деяким важливим положенням класичного буддизму, водночас є закономірним результатом розвитку філософських принципів буддизму як такого. А отже, у дзен-буддизмі йдеться про розвиток попередньої традиції, і погляд Дoґена на власне вчення як передачу Дгарми Будди є обґрунтованими самою логікою його вчення.