Принципи архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст. в м. Києві та їх використання в сучасній практиці проектування - Автореферат
Архітектурно-композиційні особливості житлової забудови кварталу Липки м. Києва в 30-х роках ХХ століття. Прийоми глибинно-просторових та об’ємно-композиційних рішень житлових будинків. Особливості курдонерної забудови та вернакулярної архітектури.
При низкой оригинальности работы "Принципи архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст. в м. Києві та їх використання в сучасній практиці проектування", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Київський національний університет будівництва і архітектури Принципи архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр.Науковий керівник доктор архітектури, професор Єжов Валентин Іванович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри основ архітектури і архітектурного проектування кандидат архітектури, старший науковий співробітник Куцевич Вадим Володимирович, Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву, ВАТ „КИЇВЗНДІЕП”, керівник науково-дослідного архітектурного центру Захист відбудеться 6 лютого 2003 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, м.Підвищені відмітки рельєфу відносно інших районів міста, розташування поряд з Старо-Київським узвишшям, сусідство з Дніпром, гарне озеленіння вулиць, майданів, бульварів, капітальні житлові та громадські будинки з цінним архітектурним виглядом виступають тими чинниками, які роблять особливо відповідальним вирішення архітектурно-планувального образу району „Липки”, пошуки якого ведуться за конкурсами та ПДП у ХХ ст. і представляють змістовний проектний та дослідницький аналіз архітектурно-планувальних можливостей району: створення ансамблю загальноміського центру столиці; визначення топографічних акцентів - місць можливої висотної забудови, влаштування підземної автомобільної інфраструктури тощо. Але жоден з проектів не був здійснений в натурі, оскільки були відсутні: науково-обґрунтовані рекомендації та комплексні програми по реконструкції історичних зон, районів, кварталів; концептуальні пропозиції по утворенню національної, вітчизняної - вернакулярної архітектури (“Програма визначеності еволюційного розвитку м. На сучасному етапі проектування в районі “Липки” обєднуються дві функції - житлова та адміністративна, які не отримують чіткої диференціації; активність архітекторів і, переважно, інвесторів не спала, а значно зросла; будівельна діяльність, переважно, спрямована на реконструкцію окремих житлових будинків (надбудова аттикових та мансардних поверхів) та включення нових висотних житлових будинків у середину кварталів. Ліквідація руйнівних дезінтеграційних процесів в районі (доцільність включення нових житлових та громадських обєктів) може бути визначена лише при комплексному аналізі передумов еволюційного розвитку, особливостей та принципів архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. При аналізі дисертаційних робіт, в яких розглядаються містобудівні та архітектурно-типологічні питання архітектури житлових будинків, зведених в період 1917-1940 рр. в колишньому СРСР, було вияснено, що на сьогоднішній час архітектура 1920-х рр. найбільш вивчена, але не існує жодного значного дослідження з проблем національної своєрідності української, київської житлової архітектури кінця 1920-х - початку 1930-х рр.На їх основі стають визначені вісім етапів розвитку забудови району, які окреслюють напрямки формування архітектурно-планувальної структури району в різні часові шари. 1787 р.), згідно з топографічними особливостями, в районі “Липки” концентруються значущі житлові будинки (Маріїнський, Кловський палаци), що стають основними планувальними акцентами в забудові району, яким на другому етапі забудови (1787-1833 рр.) підкоряється послідуюча житлова забудова в кварталах уздовж сучасної вул. На третьому та четвертому етапах забудови району “Липки” (1833-1895 рр.; 1896-1917 рр.) його гармонійна природно сформована планувальна організація порушується з прокладанням нових вулиць та остаточно закріплюється приватною власністю на землю - віссю стає сучасна вул. Протягом пятого та шостого етапів забудови району “Липки” (1927-1934 рр.; 1934-1941_рр.) інтенсивне житлове будівництво остаточно формує та закріплює в натурі простори кварталів, вулиць, дворів. Часткове житлове будівництво в районі відбувається протягом сьомого та восьмого етапів забудови (1941-1955 рр.; 1955-2000 рр.), яке здійснюється без будь-якого композиційного тяжіння до вище визначених планувальних осей.При аналізі розташування житлових будинків в системі кварталів були визначені три характерні особливості: - збільшення масштабу житлової забудови (ширини корпусу житлових будинків та їх довжини - кількості секцій); Аналіз прийомів обємно-композиційних рішень житлових будинків виявив відповідність житлових будинків чотирьом стильовим напрямам: раціоналізм, пізній конструктивізм (з рисами неопластицизму, з рисами раннього декоративізму), постконструктивізм, неокласицизм (з перевагою традиційних рис, з тріумфальними рисами).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы