Принципи архітектурно-планувальних рішень соціально-реабілітаційних центрів - Автореферат

Принципи архітектурно-планувальних рішень соціально-реабілітаційних центрівСеред основних завдань та напрямків програми: створення сприятливих умов для фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту; здійснення заходів щодо профілактики злочинності, наркоманії, алкоголізму та куріння серед дітей; поліпшення умов життя дітей, які перебувають в особливо складних та надзвичайних умовах; реалізація наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних проблем дитинства. Неблагополучний стан в родині, економічна нестабільність та безробіття штовхають дитину на вулицю. Це обумовлює початок нових теоретичних та практичних досліджень щодо улаштування та реабілітації цих дітей. Соціально-реабілітаційні центри для неповнолітніх створюють належні житлово-побутові і психолого-педагогічні умови для забезпечення нормальної життєдіяльності вихованців, надають їм можливість навчатися, працювати та відпочивати. Актуальними стають завдання пошуку ефективних архітектурно-планувальних рішень та прийомів розвитку закладів, створення специфічного предметно-просторового середовища за визначеними принципами.Обгрунтуванням для норм та складу приміщень виступали педагогічна програма закладу та режим його роботи (різновиди діяльності, склад дітей, тривалість їх перебування у закладі). Пік утворення останнього, нового для країни типу закладу, припадає на 1997 рік, коли протягом року було відкрито 37 нових установ. Огляд сучасного стану проектування та експлуатації притулків для неповнолітніх дав можливість виявити як недоліки, так і позитивні якості в роботі цих установ, сформулювати шляхи їх удосконалення: - розширення мережі дитячих центрів (збагачення типів закладів, облаштування заміських таборів, трудових артелей, збільшення кількості закладів); Розмаїття послуг, що надаються установами соціального захисту бездоглядних дітей (як в минулому, так і сьогодні) дає можливість визначення другого напрямку гіпотези про комплексний характер функцій закладів, який включає проживання, навчання, реабілітацію та лікування вихованців. У розділі 2 «Функціонально-планувальні основи проектування закладів соціальної підтримки безпритульних дітей та підлітків» розкрито сутність психологічної та педагогічної роботи з категорією вуличних дітей, визначені санітарно-гігієнічні вимоги до облаштування закладів, сформовані концептуальні функціонально-планувальні схеми як закладу, так і прилеглої до нього території, наведені склад та площі приміщень найбільш повнофункціонального СРЦ для неповнолітніх - соціального патронату.Існуюча матеріально-технічна база більшості дитячих притулків та денних стаціонарів не задовольняє потребам повноцінного функціонування закладу. Під час проведення історичного аналізу розвитку установ для безпритульних дітей та роботи сучасних центрів було встановлено, що мережа цих закладів завжди мала динамічний характер. Щоб забезпечити повноцінний цикл життєдіяльності вихованців (проживання, навчання, реабілітація, лікування), сучасний реабілітаційний центр повинен працювати як навчально-виховний заклад з комплексним характером функцій. Його планувальна та просторова організація повинна формуватися за принципами взаємопорозуміння між вихователями та вихованцями, створюючи специфічний «реабілітаційний» простір. В основу життєдіяльності вихованців покладено принцип «сімейного» проживання у закладі, коли замість окремих за віком та статтю груп формуються різновікові змішані «сімї» під керівництвом «батьків» - вихователів.

Основний зміст дисертації