Вивчення особливостей зміни поглядів на завдання і важливість аграрних трансформацій на теренах України у працях відомих вчених-аграрників 20-х років XX століття. Аналіз науково-теоретичних розробок з питань реформ у сільському господарстві України.
Аннотация к работе
У ПРАЦЯХ ЕКОНОМІСТІВ-АГРАРНИКІВ УКРАЇНИ вчений аграрник українаНа думку вченого, сутністю сільськогосподарських перспектив мало стати витворення загальної лінії подальшого розвитку сільського господарства у системі індустріалізації країни, перегляд найбільш важливих конкретних заходів, які найбільш тісно могли б звязати сільське господарство з великою промисловістю у розрізі індустріалізації країни [2, с. Шліхтера, це свідчило, що у процесі відновлення сільського господарства до рівня довоєнного мало місце зародження «глибокого процесу корінної перебудови всієї колишньої системи сільського господарства, переоцінки удільної ваги окремих його галузей» [2, с. Шліхтер визнавав, що реально виконати завдання інтенсифікації сільського господарства було можливим лише за умови належного забезпечення фінансових потреб сільського господарства [2, с. Шліхтер підкреслював, що вся робота мала здійснюватись таким чином, щоб не лише інтенсифікувати сільське господарство, але й одночасно допомагати індивідуальному селянському господарству послідовно та систематично переходити на шлях колективізації, щоб перевести дрібне господарство на шлях обєднання, адже саме такий спосіб, на думку вченого, міг забезпечити повне та стовідсоткове здійснення інтенсифікації сільського господарства [2, с. Вольф, «спролетарізованих» господарств, які мали за основне джерело до існування не своє сільське господарство, або взагалі не сільське господарство, і які необхідну було взагалі не брати до уваги оцінюючи соціальну диференціацію селянства, було ще 7,5 % «напівпролетарізованих» господарств, для яких заробітки у наймах були головним джерелом грошового прибутку, але не головним джерелом до існування.