Розвиток і цінність, структура, нормативний зміст та функціональне призначення змагальної форми процесу, її місце в системі кримінально-процесуальної діяльності. Рекомендації для забезпечення процесуальної рівноправності сторін, доступності до правосуддя.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ Принцип змагальності в кримінальному процесі УкраїниРобота виконана на кафедрі кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України змагальний правосуддя процесуальний рівноправність Науковий керівник: доктор юридичних наук , професор, академік Академії правових наук України Грошевий Юрій Михайлович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри кримінального процесуКонституція України головним обовязком держави визначила „забезпечення прав і свобод людини”(ст.3), а однією з засад закріпила змагальність, яка покликана регулювати діяльність суду та органів досудового слідства, що потягло за собою кардинальні зміни у формі кримінального судочинства України і принципово новий підхід до регулювання кримінально-процесуальних відносин між державними органами, що здійснюють кримінальне переслідування і особою, яка притягається до кримінальної відповідальності, потерпілого і інших субєктів кримінально-процесуальної діяльності. Концепція розвитку правосуддя в Україні на 2005-2015 роки сформулювала нові пріоритети: судова процедура повинна бути заснована на засадах законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, диспозитивності, і змагальності. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, не вирішеними залишилися проблеми щодо визначення процесуального статусу суду, як органу здійснення правосуддя по кримінальним справам; нормативного змісту принципу змагальності і його ролі, як однієї із засад організації кримінально-процесуальної діяльності на різних стадіях процесу; розвитку змагальності;дії принципу змагальності на стадії досудового слідства; не достатньо врегульовано питання процесуального статусу захисника; вимагає осмислення роль слідчого судді та введення цієї процесуальної фігури у вітчизняний кримінальний процес; потребує розширення прав потерпілого у різних стадіях процесу. на основі історико-правового дослідження розвитку кримінально-процесуального законодавства України на різних етапах її історії дослідити поняття, структуру, нормативний зміст, функціональне призначення і значення принципу змагальності в системі принципів кримінального процесу у російській дореволюційній і сучасній українській та іноземних процесуальних доктринах і законодавстві; Науково-теоретичним підґрунтям для підготовки дисертації стали праці з кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи, філософії, логіки, теорії держави і права, як вітчизняних, так і зарубіжних вчених; Конституція України; Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод; закони й нормативно-правові акти України, що стосуються кримінального судочинства; міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, міжнародні угоди про взаємодопомогу з кримінальних справ; законодавство інших країн (ФРН, Франції, США і ін.); постанови Пленуму Верховного Суду України; статистичні дані МВС України, Верховного Суду України; узагальнення судової практики з питань застосування кримінально-процесуального законодавства; матеріали великої кількості кримінальних справ, у розгляді яких автор особисто брав участь; аналіз соціологічних досліджень, проведених шляхом анкетування та інтервювання.Він акцентує увагу на тому, що в юридичній літературі часто змішували поняття „змагальності” і „принципу змагальності”, проте змагальність, як форма процесу стосовно принципу змагальності є первинною, а принцип змагальності щодо цієї форми кримінального процесу - вторинним і виступає в якості механізму її реалізації. Звертаючи увагу на розбіжності у визначеннях поняття „змагальність”, „принцип змагальності” автор вважає, що при його формулюванні необхідно враховувати, що головним напрямом розвитку сучасного демократичного суспільства є насамперед захист людини, її життя і здоровя, майна, честі й гідності, її прав і свобод. Автором запропоновано доповнити традиційну кількість елементів принципу змагальності ще трьома такими елементами: доступ до правосуддя , процесуальна рівноправність субєктів, що здійснюють обвинувачення і захист, свобода оскарження до суду. Автор обґрунтовує нагальну потребу у прийнятті нового КПК, де процедура розгляду кримінальних справ забезпечуватиме кожній людині захист її прав і законних інтересів через забезпечення гарантій реалізації принципу змагальності, де учасникам кримінального судочинства гарантовано захист їх прав і надано можливість у повному обсязі виконувати свої функції. „Співвідношення принципу змагальності з іншими принципами кримінального процесу” досліджено принцип змагальності як складову частину системи принципів кримінального процесу і дається аналіз досліджень вчених процесуалістів щодо співвідношення принципу змагальності з іншими принципами кримінального процесу та обґрунтовується висновок, що принцип змагальності є міжгалузевим, функціональним принципом, який набув особливого значення в кримінальному судочинстві.