Огляд стратегічних напрямків реформування кримінально-процесуального законодавства України. Розробка процесуальних механізмів забезпечення прав і свобод, інтересів фізичних і юридичних осіб та моделі регулювання кримінально-процесуальної діяльності.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник: доктор юридичних наук , професор, академік Академії правових наук України Грошевий Юрій Михайлович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри кримінального процесу доктор юридичних наук, професор Коновалова Віолетта Омелянівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри криміналістики, академік Академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України. Захист відбудеться 11 квітня 2006 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою : 61024, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою : 61024, м.Конституція України головним обовязком держави визначила „забезпечення прав і свобод людини”(ст.3), а однією з засад закріпила змагальність, яка покликана регулювати діяльність суду та органів досудового слідства, що потягло за собою кардинальні зміни у формі кримінального судочинства України і принципово новий підхід до регулювання кримінально-процесуальних відносин між державними органами, що здійснюють кримінальне переслідування і особою, яка притягається до кримінальної відповідальності, потерпілого і інших субєктів кримінально-процесуальної діяльності. Концепція розвитку правосуддя в Україні на 2005-2015 роки сформулювала нові пріоритети: судова процедура повинна бути заснована на засадах законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, диспозитивності, і змагальності. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, не вирішеними залишилися проблеми щодо визначення процесуального статусу суду, як органу здійснення правосуддя по кримінальним справам; нормативного змісту принципу змагальності і його ролі, як однієї із засад організації кримінально-процесуальної діяльності на різних стадіях процесу; розвитку змагальності;дії принципу змагальності на стадії досудового слідства; не достатньо врегульовано питання процесуального статусу захисника; вимагає осмислення роль слідчого судді та введення цієї процесуальної фігури у вітчизняний кримінальний процес; потребує розширення прав потерпілого у різних стадіях процесу. на основі історико-правового дослідження розвитку кримінально-процесуального законодавства України на різних етапах її історії дослідити поняття, структуру, нормативний зміст, функціональне призначення і значення принципу змагальності в системі принципів кримінального процесу у російській дореволюційній і сучасній українській та іноземних процесуальних доктринах і законодавстві; Науково-теоретичним підґрунтям для підготовки дисертації стали праці з кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи, філософії, логіки, теорії держави і права, як вітчизняних, так і зарубіжних вчених; Конституція України; Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод; закони й нормативно-правові акти України, що стосуються кримінального судочинства; міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, міжнародні угоди про взаємодопомогу з кримінальних справ; законодавство інших країн (ФРН, Франції, США і ін.); постанови Пленуму Верховного Суду України; статистичні дані МВС України, Верховного Суду України; узагальнення судової практики з питань застосування кримінально-процесуального законодавства; матеріали великої кількості кримінальних справ, у розгляді яких автор особисто брав участь; аналіз соціологічних досліджень, проведених шляхом анкетування та інтервювання.Він акцентує увагу на тому, що в юридичній літературі часто змішували поняття „змагальності” і „принципу змагальності”, проте змагальність, як форма процесу стосовно принципу змагальності є первинною, а принцип змагальності щодо цієї форми кримінального процесу - вторинним і виступає в якості механізму її реалізації. Звертаючи увагу на розбіжності у визначеннях поняття „змагальність”, „принцип змагальності” автор вважає, що при його формулюванні необхідно враховувати, що головним напрямом розвитку сучасного демократичного суспільства є насамперед захист людини, її життя і здоровя, майна, честі й гідності, її прав і свобод. Автором запропоновано доповнити традиційну кількість елементів принципу змагальності ще трьома такими елементами: доступ до правосуддя , процесуальна рівноправність субєктів, що здійснюють обвинувачення і захист, свобода оскарження до суду. Автор обґрунтовує нагальну потребу у прийнятті нового КПК, де процедура розгляду кримінальних справ забезпечуватиме кожній людині захист її прав і законних інтересів через забезпечення гарантій реалізації принципу змагальності, де учасникам кримінального судочинства гарантовано захист їх прав і надано можливість у повному обсязі виконувати свої функції.