Дослідження специфіки складових принципу верховенства закону як елементу змісту законності у правовому регулюванні земельних відносин в Україні, серед яких: вища юридична сила правових законів до джерел земельного права та актів реалізації правових норм.
Аннотация к работе
Принцип верховенства закону у регулюванні земельних відносин в УкраїніПринципи законності найбільш повно та адекватно визначають зміст законності, оскільки вони є засобом вираження обєктивних процесів у сфері правового регулювання земельних відносин, відображають місце законності у суспільному житті та серед інших правових категорій, істотно впливають на формування мотивів правомірної поведінки всіх учасників земельних правовідносин щодо набуття та реалізації земельних прав, виконання земельних обовязків, охорони земель як основного національного багатства, державного та самоврядного регулювання земельних відносин тощо. Так, згідно із приписами Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має вищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй. У загальній теорії права України принцип верховенства закону розуміється як «вимога пріоритетного (вищого) місця в системі нормативно-правових актів України суто відповідних правових документів Верховної Ради України як представницького органу державної влади, безпосередньо сформованого народом України (при цьому не виключається право громадян прямо приймати закони України)» [9, с. У процесі дослідження принципу верховенства закону у регулюванні земельних відносин постає питання щодо змісту терміна «закон», адже серед джерел земельного права є нормативно-правові акти, які прирівняні за юридичною силою до закону. Базуючись на цих положеннях Конституції України можна зробити висновок, що вищу юридичну силу серед джерел земельного права мають нормативно-правові акти (закони), які приймають Українським народом на всеукраїнському референдумі або всенародно обраним представницьким органом - Верховною Радою України, та спрямовані на визначення правового режиму землі як обєкта права власності народу та основного національного багатства.