Знайомство з особливостями національних законодавств Німеччини та Великої Британії. Загальна характеристика основних принципів свободи преси в міжнародному праві та національних законодавствах, аналіз проблем. Свобода слова як невід"ємне право людини.
Аннотация к работе
Принцип свободи преси в міжнародному праві та національних законодавствах законодавство міжнародний правоЗокрема, в статті 19 Загальної декларації прав людини зазначено: «Кожна людина має право на свободу переконань і вільне висловлювання їх, це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань і свободу шукати, отримувати та розповсюджувати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів»[5]. В Німеччині принцип свободи преси закріплений насамперед в Конституції, що стверджує: «Кожна людина має право на висловлювання та розповсюдження власної думки в усній, писемній та наочній формі, а також безперешкодне отримання інформації з усіх загальнодоступних джерел. Федеральні та земельні уряди можуть відмовити ЗМІ у наданні доступу до інформації тільки якщо її оприлюднення може завадити судочинству, якщо порушуються норми секретності, або в тому випадку, якщо який-небудь суспільний або приватний інтерес буде порушений, а також в разі надмірного обсягу інформації, що потрібна. Свобода слова в США ґрунтується на відомій Першій поправці до Конституції, в якій говориться, що «Конгрес не має права приймати закони, що обмежують свободу слова та преси, а також право народу на мирні зібрання і право подавати петиції урядові у відношенні задоволення скарг»[8] .Закон про свободу інформації був прийнятий Конгресом США у 1966 році. У статті 5 цього документу говориться, що «коли інформатор погоджується надати інформацію тільки на умовах анонімності, цю умову слід поважати.Зобовязання конфіденційності може бути порушене тільки в тому разі, якщо інформація стосується питань планування злочину - в цьому випадку журналіст зобовязаний сповістити владу»[9].