Подолання нетарифних бар’єрів, що можуть застосовуватися державами для захисту своїх національних інтересів - одна з основних цілей світової організації торгівлі. Принцип найбільшого сприяння як основний механізм міжнародних торговельних відносин.
Аннотация к работе
З огляду на таке, принцип (режим) найбільшого сприяння опосередковано досліджувався вченими-господарниками, обєктом дослідження яких була ЗЕД загалом. Принцип (режим) найбільшого сприяння зобовязує країни-учасниці СОТ застосовувати найбільш вигідний тариф до всіх товарів, незалежно від країни, що їх імпортує або експортує. Тобто якщо країна «А» досягла домовленості країною «Б» (наявність членства країни «Б» в СОТ не є обовязковою) щодо зменшення тарифної ставки на певний продукт, то така сама ставка тарифу застосовується надалі для всіх аналогічних товарів від інших країн-учасниць СОТ. Тобто принцип (режим) найбільшого сприяння як основоположний принцип СОТ забезпечує однакове ставлення «кожної до кожної» країни і спрямований на створення єдиного світового господарства з рівними правами для всіх учасників. Формулювання П(р)НС викладено в параграфі 1 статті І «Загальний режим найбільшого сприяння» ГАТТ-1947 у такій редакції: «Щодо мит і митних зборів будь-якого роду, накладених на імпорт чи експорт, або у звязку з ними, або накладених на міжнародні платежі за імпорт чи експорт, а також стосовно методу стягнення таких мит і зборів та всіх правил і формальностей у звязку з імпортом та експортом, а також сіх питань, зазначених у параграфах 2 і 4 статті III (*), будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються будьякою стороною, що домовляється, відносно будь-якого товару, що походить із будьякої іншої країни чи призначений для будьякої іншої країни, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, що походить із території всіх інших сторін чи призначений для території всіх інших сторін» [4].