Обґрунтування сутності, тенденцій та етапів реалізації принципу краєзнавства у початковій школі у 20-30-ті роки ХХ ст. Розкриття реалізації краєзнавства у позакласній роботі з молодшими школярами. Можливості творчої реалізації ідей історичного досвіду.
Аннотация к работе
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана ФранкаНауковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Чепіль Марія Миронівна, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра загальної педагогіки та дошкільної освіти, завідувач. Захист дисертації відбудеться 13 жовтня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 36.053.01 у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка за адресою: 82100, Львівська обл., м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка за адресою: 82100, Львівська обл., м. У дисертації вперше системно узагальнено сутність принципу краєзнавства в організації навчального процесу початкової школи в Україні (20-30-ті роки XX століття); уточнено дефініцію "принцип краєзнавства" у педагогічній науці; обґрунтовано тенденції й етапи реалізації краєзнавчого принципу в початковій школі; проаналізовано завдання та зміст шкільного краєзнавства у комплексних навчальних програмах, підручниках та посібниках для початкових шкіл України досліджуваного періоду; розкрито використання принципу краєзнавства у позакласній роботі з молодшими школярами означеного періоду; визначено перспективи використання принципу краєзнавства у навчальному процесі загальноосвітньої школи І ступеня на сучасному етапі. В работе раскрыты предпосылки, этапы и тенденции в реализации принципа краеведения в начальной школе, который осуществлялся в двух направлениях: национально-демократическом, с присущими ему разработкой национальной системы образования и воспитания, утверждением национальной идеи; трактовкой краеведения как средства воспитания, помогающего ученику найти путь к себе, к своей идентичности; советско-украинском, который отмечался преобладающим влиянием марксизма-ленинизма, внедрением коммунистической системы воспитания, что нашло отражение в становлении и развитии украинской школы, в идеологизированном содержании образования.На початку ХХІ століття світові тенденції розвитку освіти зумовили напрями модернізації національної системи освіти в Україні. Реформування змісту навчання і виховання, організації навчального процесу початкової школи передбачене Законом України "Про освіту", Державною національною програмою "Освіта" (Україна ХХІ століття), "Концепцією 12-річної загальної середньої освіти", "Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті", "Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні". Серед цілей і пріоритетних завдань виховання визначено формування громадянина України, патріота своєї країни, виховання любові до рідної землі, родини, народу, держави. Аналіз наукових досліджень з проблеми організації навчального процесу засвідчує, що краєзнавство, яке поширюється на дидактику, теорію і практику виховання, пронизує різноманітними функціями багатогранний навчально-виховний процес початкової школи, має на меті підвищення якості знань учнів, формування патріотів своєї держави. Обєктивна потреба історико-педагогічного аналізу зазначеної проблеми, відсутність узагальнених історико-педагогічних досліджень з даної теми, її теоретична та практична значущість для реалізації соціальних запитів та потреб дитини і недостатній рівень її вивчення зумовили вибір теми дослідження - "Принцип краєзнавства в організації навчального процесу початкової школи в Україні (20-30-ті роки XX століття)".У першому розділі - "Принцип краєзнавства як наукова проблема" - простежено ґенезу і ступінь дослідженості принципу краєзнавства, розкрито погляди науковців щодо питань краєзнавства, проаналізовано науково-теоретичні засади принципу краєзнавства. Це, своєю чергою, дало змогу забезпечити реалізацію навчання у школі на конкретному життєвому досвіді дітей і встановлювати звязки між знаннями, які отримувалися у школі, і навичками, що набувалися у результаті дослідження рідного краю, що уможливило розвиток цілісного світорозуміння учнів. У контексті проблеми дослідження доцільним вважатимемо визначення принципу краєзнавства не лише як використання краєзнавчого матеріалу на уроках і в позакласній діяльності, а й цілеспрямовану діяльність учителя та учня зі збереження національних цінностей, кращих досягнень національної і загальнолюдської культури. У дисертації термін "краєзнавство" розглянуто багатоаспектно: як систему знань про рідний край, принцип дидактики, напрям практичної діяльності вчителя та учня та ін. У другому розділі - "Реалізація принципу краєзнавства у навчальному процесі початкової школи в Україні (20-30-ті роки ХХ століття)" - розкрито місце краєзнавчого принципу у планах, комплексних навчальних програмах, підручниках та посібниках для початкової школи, у позакласній роботі з молодшими школярами, а також визначено можливі шляхи творчого використання історичного досвіду у навчальному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня на сучасн