Специфіка хорової театралізації в творчості хору "Хрещатик", в проекті "Намисто красних пісень". Аналіз використання фольклору в жанрі обробки народної пісні. Театралізація як відродженням синкретичного дійства, яке було умовою побутування фольклору.
Аннотация к работе
Принцип хорової театралізації на прикладі творчості академічного камерного хору «Хрещатик»Вони співають все - від музики українського і світового бароко - до музики сучасної, вони охоче підтримують все нове, відкриваючи нові імена композиторів, починаючи зі студентів, перші твори яких виконують вже не один рік. Натомість хор «Хрещатик» має «нове дихання», яке він здобув 2007 року, коли його очолили генеральний директор і натхненник ідеї створення «хорового театру» Андрій Воїнов і художній керівник - заслужений артист України Павло Струць. Мається на увазі відродження ідеї синкретичного дійства, яке б поєднувало спів, танець, рухи, певні елементи обрядовості, притаманні фольклору. Хоча кожен автор бачить навіть одну й ту саму пісню в іншому ключі, приналежність до традицій розвитку української композиторської хорової школи сприяло певній уніфікації музичного компоненту концерту, що абсолютно не зменшує досягнень кожної творчої особистості, а навпаки свідчить про наявність єдиної лінії розвитку. Надзвичайно багато творів українських композиторів було побудовано як обробка народної пісні, або пісня ставала темою, що надавала поштовх для подальшого розвитку композиції, іноді використовувались лише ладова, інструментальна чи ритмічна структура фольклорного джерела.