Розробка та обґрунтування доцільності правового забезпечення застосування примусового лікування від наркоманії як одного із засобів захисту здоров’я населення. Причини та умови, які сприяють росту незаконного обігу наркотичних засобів на сучасному етапі.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИРобота виконана в Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ Науковий керівник: заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, професор Філонов Володимир Петрович, Донецький юридичний інститут, професор кафедри кримінального права та кримінології Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України, доктор юридичних наук, професор Стрельцов Євген Львович, Одеський національний університет ім.Аналізові проблем, повязаних із наркоманією, а в цьому контексті і з примусовим лікуванням, присвячено праці багатьох учених, зокрема Р. Однак, зважаючи на традиційну недооцінку суспільством криміногенного значення поширення наркоманії, відсутність ефективної практики та невелику кількість наукових розробок питань саме примусового лікування як одного із заходів протидії наркоманії, актуальними є систематизація, аналіз та узагальнення кримінально-правових і організаційно-управлінських заходів щодо здійснення примусового лікування, у першу чергу серед молоді, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду регламентування і застосування примусового лікування, внесення відповідних пропозицій та рекомендацій до законодавства. У роботі також використовуються такі методи пізнання: історико-правовий - для вивчення процесу становлення примусового лікування в часовій перспективі; формально-юридичний - для аналізу правових норм, які регламентують примусове лікування в Україні, з метою їх оптимізації; порівняльно-правовий - для вивчення досвіду регламентування і застосування примусового лікування в Україні та зарубіжних країнах, а також порівняння вітчизняного і зарубіжного відповідного законодавства; системно-функціональний - для аналізу примусового лікування від наркоманії та протидії незаконному обігу наркотиків як системи, що складається із взаємозалежних елементів, та ролі кожного з них; соціологічний - для проведення контент-аналізу антинаркотичного законодавства, документації органів державної влади та громадських організацій, які здійснюють антинаркотичну діяльність; анкетування наркоманів - для вивчення ефективності та доцільності примусового лікування; експертної оцінки працівників наркологічних установ, співробітників закладів виконання покарань - для вивчення рівня взаємодії державних органів щодо здійснення примусового лікування, а також виявлення чинників, що перешкоджають удосконаленню такої діяльності; статистичний - для вивчення даних щодо кількості осіб, які перебувають на наркологічному і профілактичному обліку, числа скоєних злочинів, повязаних із незаконним обігом наркотиків, виявлених злочинців, ліквідованих організованих злочинних груп тощо. Основні з них такі: - доведено, що примусове лікування - це один із заходів, який держава повинна застосовувати, щоб захистити суспільство та права окремих громадян, тобто з правової позиції примусове лікування не порушує загальнолюдських прав, що обґрунтовує правомірність та доцільність застосування примусового лікування від наркоманії; здійснено комплексний аналіз і сформульовано конкретні дефініції понять, повязаних із примусовим лікуванням та обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, а саме: “примусове лікування”, “наркоманія”, “наркотизм”, “здоровя населення”, “соціальна реабілітація хронічних наркоманів”, “міжвідомча взаємодія у сфері примусового лікування наркоманії” тощо;У підрозділі 1.1 “Етимологія категорії примусового лікування та його семантичний аналіз” піддається обґрунтованій критиці теза про те, що аспект насильства над особою є головним у примусовому лікуванні, а тому його застосування порушує права людини. У нашому випадку держава застосовує такі засоби, мета яких - привести наркомана до усвідомлення необхідності лікування своєї хвороби, а саме: наркоманії. Далі у підрозділі наводяться визначення примусового лікування, пропоновані різними науковцями, щодо висвітлення в них аспекту насильства, а також пропонується авторське тлумачення, за яким під примусовим лікуванням від наркоманії слід розуміти систему правових, медичних та організаційних заходів, застосовуваних державними органами та громадськими обєднаннями і спрямованих на допомогу хворому усвідомити необхідність лікування та вилікування, а також на подальшу ресоціалізацію особи. Такий інститут примусового лікування залежності від наркоманії як один із дійових заходів протидії наркоманії та повязаній із нею злочинності застосовується у більш ніж 50 країнах світу. Як результат дослідження примусового лікування від наркоманії в історичному аспекті у висновках до підрозділу пропонується періодизація інституту примусового лікування в Україні.Проведене комплексне дослідження примусового лікування від наркоманії дозволило зробити певні теоретичні і практичні висновки та висловити ряд рекомендацій до вдосконалення і практичного застосування чинного законодавства.