Аналіз проблем реалізації умов та порядку застосування примирення сторін у кримінальному процесі України. Звільнення особи від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи. Шляхи удосконалення кримінально-процесуального законодавства.
Аннотация к работе
Харківський національний університет внутрішніх справ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України. Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Каткова Тетяна Василівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри кримінального процесу. Захист відбудеться „20 ”травня 2006 року о „12.00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м.На даний час кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, яке хоч і враховує низку положень міжнародно-правових актів з питань медіації та відновлювального правосуддя, зокрема, Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою (прийнята резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року), Резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН 2000/14 "Основні принципи застосування програм відновлювального правосуддя в кримінальних справах" від 27 липня 2000 року, Рамкового рішення Ради Європейського Союзу "Про становище жертв злочину у кримінальному судочинстві" від 15 березня 2001 року, Рекомендації № R (87) 18 "Відносно спрощення кримінального судочинства" (прийнята Комітетом міністрів Ради Європи від 17 вересня 1987 року), Рекомендації № R (99) 19 "Посередництво у кримінальних справах" (прийнята Комітетом міністрів Ради Європи від 15 вересня 1999 року), потребує вдосконалення. Окрім того, в чинному КПК України відсутні правові приписи щодо форми примирення між потерпілим і особою, яка вчинила злочин; процедури примирення на досудовому слідстві; строку, який відводиться для вирішення конфлікту; субєктів проведення примирення між сторонами (слідчий або спеціально уповноважена на це особа - медіатор); засобів забезпечення потерпілому відшкодування завданої шкоди. Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі задачі: - проаналізувати норми діючого кримінального та кримінально-процесуального права, що регулюють питання звільнення обвинуваченого (підсудного) від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи у звязку з примиренням сторін; Нормативну та інформаційну базу дослідження складають: Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, проект Кримінально-процесуального кодексу України, Модельний КПК для держав - учасниць СНД, постанови Пленуму Верховного Суду України, відомчі нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, норми міжнародного права, в яких закріплено стандарти кримінального правосуддя, зокрема, Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою (прийнята резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року), Віденська декларація про злочинність та правосуддя (прийнята резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 4 грудня 2000 року), Рекомендація № R (85) 11 "Відносно положення потерпілого в рамках кримінального права та кримінального процесу" (прийнята Комітетом міністрів Ради Європи від 28 червня 1985 року), Рекомендація № R (87) 18 "Відносно спрощення кримінального судочинства" (прийнята Комітетом міністрів Ради Європи від 17 вересня 1987 року), Рекомендація № R (99) 19 "Посередництво у кримінальних справах" (прийнята Комітетом міністрів Ради Європи від 15 вересня 1999 року). Емпіричну базу дослідження становлять результати вивчення матеріалів 297 кримінальних справ про злочини невеликої тяжкості, 84 постанови про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у звязку з його примиренням з потерпілим та 28 постанов суду про закриття кримінальної справи у звязку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпілим, провадження по яких здійснювалось на території України, судова практика і статистика Верховного Суду України, опублікована в офіційних виданнях, а також анкетування з питань дисертаційного дослідження 100 слідчих і начальників слідчих підрозділів УМВС України Харківської області та 19 суддів Автономної республіки Крим.На основі характеристики реабілітуючих і нереабілітуючих підстав щодо закриття кримінальної справи автор визначає, що сутністю такої нереабілітуючої підстави, як примирення обвинуваченого (підсудного) з потерпілим, є гуманні засади кримінального і кримінально-процесуального права, котрі характеризуються подальшим посиленням захисту прав особи, потерпілої від злочину.