Розробка детальної типології прикрас доби пізньої бронзи з території України. Встановлення ареалів типів прикрас, розгляд їх можливостей як джерела для реконструкції вбрання населення України доби пізньої бронзи, принципи систематизації, етапи вивчення.
Аннотация к работе
Прикраси населення України доби пізньої бронзиРобота присвячена вивченню прикрас доби пізньої бронзи, що походять з території сучасної України (за винятком Закарпаття). На сьогоднішній день накопичена значна кількість прикрас доби пізньої бронзи, інформацію про які необхідно зібрати разом, впорядкувати і обробити. Крім того, знахідки останніх десятиріч дозволяють по-іншому подивитися на ареали розповсюдження та хронологію багатьох типів прикрас; виділити ряд нових типів прикрас. Обєктом дослідження є прикраси доби пізньої бронзи, які походять з території сучасної України. Мета роботи полягає у систематизації прикрас доби пізньої бронзи з території України, вивченні особливостей вбрання населення різних регіонів України та можливостей використання прикрас у якості історичного джерела.Розвиток археологічної науки пройшов шлях від збирання викладачами університетів та аматорами інформації про випадкові знахідки старожитностей і накопичування колекцій (Kirkor, 1878; Древности Поднепровья, 1899; Каталог XI АС, 1899; Каталог Тарновского, 1898; Каталог XII АС, 1902) до спеціальних наукових археологічних досліджень з публікацією їх результатів у фахових виданнях (Бобринский, 1887; 1894; 1901; Антонович, 1895; 1901; Bydlowski, 1905). В повоєнні роки розкопки та дослідження продовжуються (Лагодовська, 1948; Лагодовская, Захарук, 1956; Артамонов, 1955; Смирнова, 1957; Рыбалова, 1961; Тереножкин, 1964; Сымонович, 1966; Лесков, 1967; Свешников, 1968). З 70-х рр. у звязку з величезною кількістю новобудов, значно збільшилися масштаби польових досліджень, що викликало необхідність переосмислення, узагальнення та аналізу накопичених за весь час матеріалів (Березанская, 1972; 1974; 1976; 1982; 1985, 1986; Отрощенко, 1975; Черных, 1976; Шарафутдинова, 1982, 1986; 1987; Березанська, Лобай, 1994). Наявні роботи, які торкаються прикрас, розглядають або лише одну категорію речей, або прикраси однієї культури чи певної території (Островерхов, 1985; Slusarska, 2003; Лесков, 1965; Swiesznikow, 1967; Тереножкин, 1976; Отрощенко, 1975; 1986; Ванчугов, 1990; Otroscenko, 1998; Aерезанская, 1999; Otroshchenko, 2003). Типології, що вже були запропоновані різними авторами для східнотшинецької культури (Березанская, 1972), для культури багатоваликової кераміки (Вангородска, 1987), для сабатинівської культури (Шарафутдинова, 1987), або в контексті всіх металевих виробів південного-заходу СРСР (Черных, 1976), не містять всіх категорій та типів прикрас цього періоду.Поділ прикрас пізньобронзового часу з території України за спільністю форми та призначенням дозволів виділити такі категорії як шпильки, браслети, гривні, фібули, підвіски, кільця, персні, бляхи, гудзики, намистини, кулони та підвіски-амулети. (1 - Лісостепове Подністровя, 3 - Подніпровя, 1 - Північно-Західне Причорноморя, 1 - Нижнє Подніпровя), датуються 16-15 ст. до н.е. Шпилька з пластинчастою трикутною голівкою лужицького типу - 1 екз. із Вишенок (Подніпровя), може бути датована 12-11 ст. до н.е. Шпилька з пластинчастою трикутною голівкою із зігнутими кутами - 1 екз. із Струмка (Північно-Західне Причорноморя), походить із шару поселення сабатинівської культури та може бути датована в межах 15-13 ст. до н.е. Поділені на 3 варіанти: варіант 1 - з грибовидною голівкою (4 - Лісостепове Подністоровя); варіант 2 - з грибовидною голівкою, нижня частина якої плавно переходить у верхню частину стрижня (1 - Нижнє Подніпровя); варіант 3 - з підсферичною голівкою (1 - Лісостепове Подністоровя).З них 176 поховань містили лише якусь одну категорію прикрас; серед них масивні прикраси (шпильки, браслети, гривні) знайдені лише у 25 похованнях, а в інших зафіксовані тільки різноманітні підвіски, кільця, бляхи, намистини та амулети. В 4 похованнях разом з ними було виявлено браслети та шпильки; в 2 - шпильки; в 2 - лише браслети; в 1 - двощиткова фібула; в 1 - калачикоподібні підвіски; в 2 випадках виявлено лише гривні. Чотири поховання, що містили одразу шпильки, браслети та персні або кільця, належать до гордіївсько-білогрудівської групи ТКК (Гордіївка, Чоботарка), 1 - до комарівської групи ТКК (Комарів), 1 - до білозерської культури (Сивашівка); останнє поховання є найбільш бідним серед поховань, що містили 5 та більше категорій прикрас. 45) разом із 2 шпильками та 2 браслетами знайдено 2 підвіски та 2 пронизки; в 1 похованні разом із шпилькою та браслетом знайдено намистину (Степовий, к. Персні, кільця та кільця-підвіски походять з 98 поховань, в 25 - в комплексі з масивними прикрасами (1 - із шпилькою, гривнею та браслетом, 5 - зі шпильками та браслетами; 12 - із шпильками; 7 - з браслетами).На підставі наявності у похованнях доби пізньої бронзи різних категорій прикрас та їх взаємосполучення, можна виділити два головні масиви використання різних категорій прикрас при проведенні поховального обряда: Західний («Правобережний») та Східний («Лівобережний»).