Специфіка системи частотних характеристик лексико-семантичної групи, до складу якої входять прикметники оцінки. Загальні особливості механізму сполучуваності прикметників з іменниками на рівні семантичного підкласу та окремого слова в німецькій мові.
Аннотация к работе
В дисертації запропонований більш простий процедурний варіант методики дослідження смислової структури багатозначного слова, що дозволив отримати кількісні дані про семантичний статус кожного із значень, які входять до складу смислової структури того чи іншого слова. 4) Кількість парадигматичних відношень слова залежить від складного переплетіння декількох чинників: семантичного об‘єму, широти сполучуваності слова, частоти його вживання, а також від кількості спільних семантичних перетинів слів. Вичленення ЛСГ прикметників оцінки було здійснене за такою схемою: 1) складення початкового списку слів, за допомогою яких розкривається зміст слів-ідентифікаторів у словниках (початковий список налічував 160 прикметників); Вивчення лексичної сполучуваності відбувається на двох рівнях: на рівні окремого слова (модель “слово слово”) та на рівні семантичного підкласа слів (модель “слово підклас”). Проведений дистрибутивно-статистичний аналіз прикметників дозволяє стверджувати, що підвищена частота спільної зустріваності двох слів може бути зумовлена двома факторами: а) частотними властивостями цих слів; б) особливими відношеннями, що надають деяким сполученням статус, близький до стійкості.Для опису синтагматичних зв‘язків прикметників доцільно використати низку статистичних параметрів: частоту, обсяг та уживаність підкласу, широту та інтенсивність сполучуваності. Між параметрами “число встановлених синтагматичних зв‘язків” та “інтенсивність зв‘язків” спостерігається зворотна залежність. Між параметрами “частота вживання досліджуваних лексичних одиниць” та “кількість стандартних синтагматичних зв‘язків” існує прямо пропорційна залежність. Кількість парадигматичних відношень слова залежить від складного переплетіння декількох чинників: семантичного об‘єму, широти сполучуваності слова, частоти його вживання, а також від кількості спільних семантичних перетинів слів. Вони відрізняються: а) частотою вживання у тексті; б) уживаністю; в) рівномірністю розподілення елементів ЛСГ між ядром і периферією та окремими зонами периферії; г) числом встановлених синтагматичних зв‘язків; д) інтенсивністю синтагматичних зв‘язків; е) особливістю смислової структури слів (однозначність/багатозначність).