Концептуальна модель реалізації прикладної спрямованості шкільного курсу стереометрії що враховує вікові, психологічні особливості учнів. Система прикладних задач для шкільного курсу стереометрії. Засіб реалізації прикладної спрямованості шкільного курсу.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор Швець Василь Олександрович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри математики та методики викладання математики. кандидат педагогічних наук, доцент Соколенко Лілія Олександрівна, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, доцент кафедри педагогіки, психології і методики викладання математики. Захист відбудеться “20” березня 2007р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.03 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (01601, м.Державний стандарт базової і повної середньої освіти визначає як основну мету освітньої галузі “Математика” опанування учнями системою математичних знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій діяльності, достатніх для успішного оволодіння іншими освітніми галузями знань і забезпечення неперервної освіти; формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і методи математики, про її роль у пізнанні дійсності; інтелектуальний розвиток учнів та ін. Проблема реалізації прикладної спрямованості завжди була і є в полі зору методистів, науковців, авторів підручників. Зокрема, були сформульовані загальні принципи, які забезпечують шкільному курсу математики прикладну спрямованість (В.В.Фірсов), розроблені шляхи розвязування завдань навчання учнів застосовувати математичні знання на практиці (О.М.Астряб, Г.П.Бевз, О.С.Дубинчук, З.І.Слєпкань, І.Ф.Тесленко), визначені умови реалізації прикладної спрямованості математики в школі (Ю.М.Колягін, В.В.Пікан). Так, прикладну спрямованість розглядають як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів (М.Я.Ігнатенко), виокремлюють як одну із функцій навчання (А.С.Адигозалов), підкреслюють її важливість для формування мотивації навчання (О.Ф.Трепліна). У школі вчителі протягом вивчення стереометрії приділяють увагу в основному опрацюванню теорії та розвязуванню абстрактних задач, оскільки вони недооцінюють можливості реалізації прикладної спрямованості для досягнення цілей вивчення цього курсу.У розділі здійснено ретроспективний аналіз виникнення прикладного напряму у математиці; визначено етапи розвитку, кількісних і якісних змін у прикладному та теоретичному напрямах шкільного курсу математики в залежності від потреб суспільства; досліджено формування ідеї ПС математики у науково-методичних роботах та її відображення у посібниках, підручниках, збірниках задач. Проведено кількісний, якісний, гендерний аналіз прикладних задач у підручниках, посібниках та збірниках задач із геометрії, а саме: 1) більшість задач повязана з тілами обертання та многогранниками; 2) значна кількість задач повторюється у збірниках, фабула задач залишається незмінною; 3) майже всі умови задач (за винятком історичних) вимагають модернізації, враховуючи рік випуску більшості збірників; 4) багато задач сформульовано російською мовою; 5) характерним є домінування виробничої, технічної тематики; 5) переважна кількість задач розрахована лише на інтереси юнаків; 6) поділ задач здійснено за такими категоріями: типами моделей; сюжетом; формою використання на уроці; кількістю та формою даних в умові задачі; вимогою; складністю; у залежності від характеру умови задачі або представленості етапів розвязування прикладної задачі; 7) у діючих підручниках міститься 8% прикладних задач від загальної кількості задач. Ця програма допомагає вчителю інформаційними ресурсами у викладі тих частин стереометрії, які потребують візуалізації, опори на факти та обєкти навколишнього середовища; дає інформацію про походження терміну “стереометрія”, цілі вивчення курсу, метод математичного моделювання, техніку орігамі; допомагає опанувати основними прийомами техніки орігамі без попереднього вивчення її “азбуки”; пропонує тест навчального характеру для перевірки вміння учнів оперувати в уяві просторовими обєктами. Перед розвязуванням прикладних задач доцільно: 1) зясувати із учнями, що таке прикладна задача, визначити етапи її розвязування (на прикладі текстової задачі); 2) познайомити учнів із таблицею застарілих мір; 3) започаткувати ведення словника для полегшення перекладу умови прикладної задачі на мову математики (наприклад, місткість - обєм); 4) зясувати доцільність додержання правил наближених обчислень під час розвязування прикладних задач, нагадати ці правила учням.