Феномен текстів пісень поп-музики та можливості їх літературознавчого аналізу. Аналіз ідей Т. Адорно та С. Фріта про індустріальний характер виробництва шлягерів. Важливість врахування характеру рецепції та синтетичної природи артефактів поп-пісень.
Аннотация к работе
Пригоди поезії в лабіринтах шоу-бізнесу: тексти поп-пісень як явище масової літературиНаголошується важливість врахування характеру рецепції та синтетичної природи артефактів (звязків із музикою, перфомансом, шоу, відео). Негайно виникає логічне питання: чи є вони взагалі «поезією»? чи застосований до них термін «лірика»? чи можна назвати ці тексти «літературою»? Текс ти популярних пісень обурюють своєю непра сів тексти пісень відзначалися високими мис тецькими якостями, слова, що лунали зі сце вильністю, викривленістю, абсурдністю, по ни, могли належати видатним поетам - від деколи зводяться до набору слів і звуків, до майже неандертальських вигуків на кшталт «мусі-пусі», «джага-джага», «хоп-хей», «ла-ла-ла». Пригоди поезії в лабіринтах шоу-бізнесу: тексти поп-пісень як явище масової літератури рих докорів їй висловив Теодор Адорно в часу, ідучи назустріч очікуванням публіки «Соціології музики» (1949), включивши до [11, 106]. Такий підхід став першою теоретичною но зауважує, що тексти фольклору свого часу спробою розглянути популярні пісні, як наго були піддані селекції вченими-фолькло-лосив відомий британський учений-соціо-ристами, не за всіма піснями визнали автен музикознавець Саймон Фріт (Simon Frith) у статті «Чому пісні мають слова?» зі збірки есеїв «Музика для задоволення» 1988 року [11].
Список литературы
так звана «медійна», або «секундарна словесність» (М. Бондаренко) [2]. Саме до таких феноменів, на мій погляд, слід віднести і тексти в поп-музиці. Вивчення популярних пісень може допомогти розвязати питання про межі літературності, про специфіку естетичної функції у творах, для яких вона є вторинною. Згадаймо ідеї Яна Мукаржовського, висловлені ним у статті «Естетична функція, норма і цінність як соціальні факти», де вчений мір кував про відсутність різких кордонів між ес тетичною та неестетичною сферами, про пограничні зони між ними [8, 36-38], про інтерес до явищ зі вторинною естетичною функцією (наприклад, ораторського мистецтва, маршів, гімнів, рекламних пісеньок) [8, 44].
Хочеться наголосити на тому, що інший феномен медійної словесності, а саме рок-поезія, на практиці вже вважається легітимним обєктом літературних студій. У зарубіжній філології та культурології тексти рок-
Кліше Поезія
Жінки-співачки Чоловіки - автори пісень Любовні пісні Екзистенційні питання Москва Ленінград
Комерційний Інтелектуальний Розвага Мистецтво Масова культура Висока культура
Тіло Душа (свідомість) [13, 5-6]
Легко помітити, що набір аргументів традиційний для зіставлення артефактів масової культури і високого мистецтва (наприклад, «мильної опери» та власне опери). Цікавим є гендерний підтекст опозиції: рок-поезія пере важно асоціюється із агресивною маскулінніс-тю і деклараціями дисгармонійності світу, що вселяють у публіку тривогу та екзистенційний неспокій, а «попса» - із фемінною сенти ментальністю, яка веде до втіхи і розслаблен ня (подібно до розрізнення «адреналінових» та «ендорфінових» жанрів у моїй класифікації масової літератури).
186 Н а у к о в и й в і с н и к М Д У і м е н і В . О . С у х о м л и н с ь к о г о
ФІЛОНЕНКО С. О.
Пригоди поезії в лабіринтах шоу-бізнесу: тексти поп-пісень як явище масової літератури
І все ж таки вивчення текстів популярних Виробництво поп-музики - це розвинена пісень поступово поширюється в суміжних технологія, якою володіють професіонали, науках - лінгвістиці (А. Полєжаєва, Ю. Плотницький, Т. Григорєва), соціології і соціальній психології, адже слова пісень можуть дати уявлення про мовну картину світу, специфіку для яких це ремесло, а не творчість. Переважна більшість поп-пісень призначе на для танців, що визначає її ритмічну будо ву - і в музиці, і в тексті. функціонування мови в масовій культурі, ме Поп-музика є консервативною, відбиває нтальні концепти, зрештою, про історію, по наявні тренди, а не прогресивні тенденції бут і характер певного народу, про стан суспільства та його ідеологічні настанови, соціокультурну символіку. Традиційно до вивчення популярних пісень звертаються музикознавці й культурологи. Останні описують шлягер як синтетичне явище (текст / музика / сценічне втілення), в останні роки досліджують у звяз ку з поширенням відеокультури, телебачен ня, музичних комунікацій в Інтернеті, а також у співвіднесенні з іміджем популярного вико навця.
Новаторську пропозицію розглядати попу лярну пісню як самостійний жанр масової лі
[14, 95-96; 15, 3-4].
У царині поп-музики пісня набуває форми шлягера (від нім. Schlager), хіта, тобто модної, популярної пісні, мотив якої легко запамятовується. За словами Т. Григорєвої, шлягери посідають місце лірики в системі масової літератури (хоча в ній домінують прозові жанри) [3, 9]. Т. Чередниченко визначила такі особливості пісні-шлягеру, як-от: пісенність танцю вального типу; любовно-ліричний текст; стандартизація; жанровий і стилістичний мікст (синтезуюча природа пісні) [7, 639]. Т. Григорєва доповнює цей перелік такими характе тератури містить ґрунтовний навчальний по ристиками шлягерів, які відповідають їхній сібник «Масова література сьогодні» (2009). Н. Купіна, М. Литовська, Н. Ніколіна акценту вали демократизм популярної пісні, її неаби який вплив на формування думок і почуттів аудиторії: «Текст пісні зазвичай не несе нової ліричній природі: «вираженість субєктивно го начала, обєктивованого в образі ліричного героя, спрямованість на зображення душевного життя людини, віршована структура тексту», однак специфічно заломленими через інформації; слухач дізнається вже відоме. Але призму масової культури, звідки йдуть у віршах, якими б несамостійними й безпора «своєрідна ескізна сюжетність, гіпертрофова-дними вони не були, люди чують відгомін ність ліричної емоції, стереотипність ситуацій своїх прагнень до співпереживання, радості, впевненості в завтрашньому дні, гармонії з і образів, формульність віршованої мови» пісень-шлягерів [3, 9]. собою і світом. Популярна пісня відповідає У поп-музиці центральним концептом текс усередненим очікуванням публіки, в ній фор муються такі символи, у яких кожна із груп тів пісень є Кохання [5, 18], що розгортається через дві формули-стратегії - гармонійну і дис слухачів могла би розпізнати щось гармонійну. (Деякі критики вирізняють окремо своє» [6, 291]. Авторки посібника класифікували популярні пісні: 1) монументальне масо ве мистецтво як засіб офіційної пропаганди;
пісні із відвертим сексуальним смислом). Даю чи поради потенційним авторам пісень, російський продюсер Олександр Шульгін чітко фор
2) «попса», підтримувана шоу-бізнесом, вклю мулює такий запит щодо теми: «Тематика біль чно з «високою естрадою»; 3) «шансон» і шості пісень, які ми чуємо на радіо і ТВ - це Ко 4) «рок», які існують у рамках контркультури. хання. До цієї теми має стосунок кожна людина. Підсумую: аналізувати тексти поп-пісень Бажання кохати і бути коханою - одна з голов можна лише у звязку з масовою культурою, з поп-музикою як потужною індустрією, беру них потреб людини. Радість нового Кохання, біль від утрати Кохання, пошуки Кохання, нарі чи до уваги її загальні особливості. кання на неправильний вибір, ностальгія за Вона є скоріше бізнесом, ніж мистецтвом, минулим Коханням, страх закохатися, обман зорієнтована на отримання прибутку.
Її конструюють для якнайширшої аудито коханої людини, бажання бути коханим, бажання бути коханим по-іншому, бажання бути коха рії слухачів, а не для представників певної ним іншою людиною - все це головні теми поп-субкультури (на відміну від ^п ’Ь чи репу). пісень» [10].
Ви пус к 4 .1 4 (111) Філологічні нау ки ( л і т е р а т у р о з н а в с т в о ) 187
ФІЛОНЕНКО С. О.
Пригоди поезії в лабіринтах шоу-бізнесу: тексти поп-пісень як явище масової літератури
Переоцінкою Романтичної Любові Ефективним може бути залучення до власне (Romance) як такої, що вирішує всі життєві літературознавчих студій музикознавчих під проблеми, поп-пісня зближується із жанром ходів, теорії медіакомунікації та соціології
«рожевого» любовного роману. У піснях так само, як і романах, віддзеркалююються актуальні трансформації любовно-сексуальної мо ралі: нівеляція шлюбу, асоціація любовної гармонії і щастя з сексом тощо. Тексти пісень будуються на посиленій інтимізації (за Річар-дом Хогартом): співак виконує пісню для мільйонів слухачів, але так, ніби звертається до кожного персонально [11, 639].
Поп-пісні часто критикуються за їхню гра ничну простоту. Утім не варто забувати, що ця простота програмується зумисно. Промо вистими можуть бути матеріали посібників «Написання пісень для чайників», де прямо декларується, що не можна вкладати в пісню надмірної глибини чи складного філософського смислу: це, мовляв, буде відволікати слухачів на танцполі: «Зробіть слова дуже прос тими, а також позитивними і такими, що ви ражають дух юності», - закликають авторів-початківців [12, 39]. Марія Литовська стверджує, що для сучасної «попси» «.характерні інфантильна сентиментальність, побутова жартівливість, відсутність екстремальних контрастів, естетика глянцю, рекламна недосяжність. Тексти попси становлять свого роду «центони», що складаються з уже готових і символічних кліше, що не породжують у результаті їх сумування смислового приростан ня» [6, 294].
Отже, аналіз текстів поп-пісень повинен, гадаю, враховувати той факт, що вони конс труюються за законами шоу-бізнесу й функціонують на його полі. Це специфічний вид медійної словесності, що заразом є фактом куль тури, літератури, але й індустрії, так само, як і інші жанри масової літератури: детективи, трилери, бойовики, мелодрами, «рожеві» ро мани чи горори. Поп-пісня є синтетичним феноменом, і її тексти набувають смислу лише в контексті цілісного перфоменса, що залежить від виконавської майстерності, відеоряду та рецепції публікою. Подальший розгляд цього паралітературного явища має бути спрямова ний на конкретні вияви, тобто тексти пісень, приміром, Бритні Спірс, Леді Гага, Бейонсе або мистецтва.
Список використаних дж ерел
1. Адорно Т. Избранное: социология музики / Теодор Адорно. — М.-СПБ. : Университетская книга, 1998. — 445 с.
2. Бондаренко М. Текущий литературный процесс как объект литературоведения (Статья пер вая) [Електронний ресурс] / Мария Бондаренко / / Новое литературное обозрение. — 2003. — № 62. — Режим доступу: http://m agazines.russ. ru/nlo/2003/62 /bond.html.
3. Григорьева Т. А. Стереотипность шлягера как текста массовой культуры : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язик» / Т. А. Григорьева. — СПБ., 2003. — 18 с.
4. Кормильцев И., Сурова О. Рок-поэзия в русской культуре: возникновение, бытование, эволюция / И. Кормильцев, О. Сурова / / Русская рок-поэзия : текст и контекст. — Тверь, 1998. — Вып. 1. — С. 31.
5. Кострюкова О. С. Текст современной популярной лирической песни в когнитивном, коммуникативном и стилистическом аспектах : авто-реф. дисс. на соtrialие науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язик» / О. С. Кострюкова. — M., 2007. — 24 с.
6. Массовая литература сегодня : учеб. пособие / Н. А. Купина, М. А. Литовская, Н. А. Николина. — М. : Флинта : Наука, 2009. — 424 с.
7. Музыкальный энциклопедический словарь : гл. ред. Г. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 672 с.
8. Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства / Ян Мукаржовский. — М. : Искусство, 1994. — 606 с.
9. Что такое попса? Приглашение к разговору / Архипов С., Кинчев К. и др. [Електронний ресурс] / / Фома. — 2005. — 5.07. — Режим доступу :http://rusk.ru/st.php?idar=323473.
10. Шульгин А. Слова песни [Електронний ресурс] / Александр Шульгин. — Режим доступу : http:// blog.shulgin.com/ blog.post.comment/408/.
11. Frith Simon. Why Do Songs Have Words? / Simon Frith / / Frith S. Music for Pleasure. Essays in the Sociology of Pop. — Routledge — New York, 1988. — P. 105— 128.
12. Songwriting For Dummies / Dave Austin, Jim Peter-ik, Cathy Lynn. — Wiley Publishing, 2010. — 386 p.
13. Steinholt Yngvar B. Cognitive Poetics in the analysis of Popular Music: A new approach to song lyric s? [Electronic Resource] / / Rock in the Reservation Homepage. — Mode of access : www.hum.uit.no/a/ steinholt/cog_poe.pdf.
14. The Cambridge Companion to Pop and Rock / S. Frith, W. Straw, and J. Street, eds. — Cambridge : Cambridge University Press, 2001. — 303 р.
15. W arner T. Pop Music: Technology and Creativity: Trevor Horn and the Digital Revolution. — Alder shot :Ashgate, 2003. — xiv, 172 p. українських виконавців - Олександра Пономарьова, Ірини Білик, групи «ВІА ГРА» та ін.
188 Н а у к о в и й в і с н и к М Д У і м е н і В . О . С у х о м л и н с ь к о г о
ХРИСТО В. О.
Український постмодернізм в оцінці критики
S. FILONENKO Berdyansk
ADVENTURES OF POETRY IN SHOW-BUSINESS LABYRINTHS: POP SONGS LYRICS AS POPULAR FICTION PHENOMENON
The article deals with the phenomenon ofpop songs lyrics and possibilities of their literary analyzes. The theore- etical basis are the ideas of Teodor Adorno and Simon Frith on the industrial nature ofsmash-hits production. The importance of the audience reception and synthetic nature of these artifacts (connections with music, performance, show, video) is accented.
Key words: pop music, popular culture, song, smash-hit, lyrics.
С. О. ФИЛОНЕНКО г. Бердянск
ПРИКЛЮЧЕНИЯ ПОЭЗИИ В ЛАБИРИНТАХ ШОУ-БИЗНЕСА: ТЕКСТЫ ПОП-ПЕСЕН КАК ЯВЛЕНИЕ МАССОВОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
В статье рассматривается феномен текстов поп-музыки и возможности их литературоведческого анализа. Теоретической основой служат идеи Т. Адорно и С. Фрита об индустриальном характере производства шлягеров. Подчеркивается важность учета характера рецепции и синтетической природы артефактов (связей смузыкой, перфомансом, шоу, видео).
К лю чевы е слова: поп-музыка, массовая культура, песня, шлягер, лирика.
Стаття надійшла до редколегії 21.07.2014р.
УДК 82.091
В. О. ХРИСТО м. Херсон kisanchik85@mail.ru
УКРАЇНСЬКИЙ ПОСТМОДЕРНІЗМ В ОЦІНЦІ КРИТИКИ
У статті розглядаємо український варіант літературного постмодернізму, зокрема його історичну зумовленість на українському ґрунті кінця ХХ - початку ХХІ ст. Подаємо аналіз поглядів сучасних літературознавців стосовно феномену постмодернізму в сучаснійукраїнській літературі.
Українська література зламу тисячоліть має принципово новий якісний характер. Як спра
Є. Барана [1], Н. Білоцерківець [2], І. Бондар-
Терещенка [3], Т. Гундорової [4], В. Єшкілєва ведливо зазначає Я. Поліщук, «пошук літерату [10], О. Ільницького [5], Л. Лавринович [7], рою власної ідентичності - процес знаковий і постійно триваючий. Він зазнає пожвавлень та спалахів у моменти, коли система естетичних вартостей підлягає радикальному переосмис ленню і, навпаки втрачає гостру актуальність, М. Павлишина [9], Я. Поліщука [11], Р. Семківа [12], І. Старовойт [13], І. Фізера [14], Р. Харчук [15] та багатьох інших.
Метою нашого дослідження є визначення- особливостейнаціональної своєрідності укра якщо існує недавно вироблений канон та дос їнського варіанту літературного постмодер коналі тексти, котрі той канон стверджують та привілеюють. У нинішній ситуації переживає швидше перший сценарій» [11, 116]. Важко не погодитися із думкою дослідника. До того ж більшість літературознавців схильні осмислю вати її як постмодерну, в межах якої співіснують постмодернізм, неомодернізм, неопозити нізму та простежити ґенезу поглядів сучасних літературознавців на окреслене явище.
Поява і розвиток постмодернізму в Україні були обумовлені змінами різного характеру, що відбулися на зламі століть. Це й перебудо ва державної системи, це й низка реформ політичного, соціально-економічного та культу візм, неоавангардизм. рного характеру. Усі ці реалії показали не Проблема вивчення сучасної української спроможність життя за «старими» канонами, літератури сьогодні стає однією з найгостріших, котра стимулює дослідників до актив які себе вичерпали. Нова епоха почала вима гати від митців не тільки нового світовідчут них наукових пошуків. У цьому напрямі важ тя та пошуку самоідентичності, а й нових ливими є здобутки Ю. Андруховича [10], форм зображення реальності, нових виража
Ви пус к 4 .1 4 (111) Філологічні нау ки ( л і т е р а т у р о з н а в с т в о ) 189