Дослідження комплексу проблем теоретичного та практичного характеру, пов’язаних із встановленням причинного зв’язку у злочинах, що вчиняються через необережність. Розгляд проблем необережного співзаподіяння шкоди в Кримінальному кодексі України.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник: доктор юридичних наук, професор МУЗИКА Анатолій Ананійович, Київський юридичний інститут МВС України, проректор з наукової роботи. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України МЕЛЬНИК Микола Іванович, Центральна виборча комісія, заступник Голови; кандидат юридичних наук, доцент ГОНЧАРЕНКО Сергій Владленович, Академія адвокатури України, завідувач кафедри прав людини, міжнародного та європейського права. Захист відбудеться червня 2005 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 при Інституті держави і права імені В.М. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права імені В.М.Вітчизняні юристи наголошують, що вчення про причинний звязок потребує подальшого розвитку, оскільки людська діяльність все частіше стає джерелом підвищеної небезпеки, і встановлення причинного звязку значно ускладнюється та набуває неабиякого значення. У науці кримінального права проблема причинного звязку досліджується на двох основних рівнях: загальному й особливому. На загальному рівні ці дослідження зводилися до спроб створення універсального теоретичного підґрунтя вирішення проблеми причинного звязку в кримінальному праві. На рівні особливого вивчалися проблеми кримінально-правової оцінки причинного звязку в окремих групах (категоріях) злочинів - службових, транспортних, проти життя і здоровя особи тощо. Головні завдання дослідження: узагальнити теорії вчених-криміналістів Росії і Німеччини XIX-XX ст.ст. з проблеми причинного звязку; дослідити трансформацію поглядів з аналізованої проблеми у науці кримінального права радянського періоду; охарактеризувати сучасний стан проблеми причинного звязку в науці кримінального права України і Росії; дослідити найбільш дискусійні питання й особливості встановлення причинного звязку у злочинах проти безпеки виробництва і проти безпеки руху та експлуатації транспорту; розробити доктринальну модель норм вітчизняного кримінального законодавства про відповідальність за порушення правил безпеки у зазначеній сфері, котрі (порушення) створюють умови для заподіяння тяжких наслідків і викликають їх; на підставі виявлених теоретичних закономірностей та з метою оптимізації судової і слідчої практики сформулювати відповідні рекомендації у сфері правозастосування.“Дослідження причинного звязку в науці кримінального права дорадянського періоду” вивчається виникнення і розвиток вчення про причинний звязок у кримінально-правовій доктрині та його правове значення. Розглядаються позиції зарубіжних і вітчизняних вчених щодо сутності причинного звязку у кримінальному праві, зокрема, у злочинах, що вчиняються через необережність. Дисертант зазначає, що спеціальних досліджень причинного звязку у злочинах, які вчиняються через необережність, до початку девятнадцятого сторіччя в кримінально-правовій науці не проводилося. Основна причина дискусій полягала в тому, що більшість дослідників замість проведення чіткої межі між причинним звязком і іншими видами обєктивного звязку, що мають юридичне значення, намагалися ці випадки звести до каузальності і на підставі цього створити загальні критерії причинного звязку для всіх злочинів з матеріальними складами. Автор наголошує на тому, що для юридичної теорії і практики найбільш проблемною щодо встановлення причинного звязку є ситуація спільного заподіяння шкоди необережною поведінкою кількох осіб, тому необхідно враховувати ступінь участі кожного із субєктів у заподіянні єдиного злочинного результату.Вивчення проблеми встановлення причинного звязку у злочинах, що вчиняються через необережність, переконливо засвідчує: жодна з теорій причинного звязку у кримінальному праві, якою б логічною і стрункою вона не здавалась, не може пройти випробування реальними життєвими ситуаціями. З огляду на те, що доктрина наразі не здатна запропонувати для потреб юридичної практики якусь одну прийнятну теорію причинного звязку, автор вважає законодавчий шлях вирішення цієї проблеми найоптимальнішим. Порушення правил безпеки виробництва, що створило умови для настання тяжких наслідків Порушення правил охорони праці або безпеки ведення робіт, а також інше порушення правил безпеки виробництва, що створило умови для заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або смерті потерпілому та призвело до настання цих наслідків, - карається...”.