Лікування виразкової хвороби кишки. Проблеми хірургічної гастроентерології. Сучасна комплексна противиразкова терапія. Селективна проксимальна ваготомія. Комплекс клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень, які уточнюють причини рецидиву.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, професор Березницький Яків Соломонович, завідувач кафедри факультетської хірургії та хірургії інтернів Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України виразковий терапія лабораторний Офіційні опоненти: Лауреат Державної премії України, д.мед.н., професор Полінкевич Броніслав Станіславович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. МОЗ України, професор кафедри торакоабдомінальної та судинної хірургії д.мед.н., професор Кліменко Володимир Микитович, завідувач кафедри факультетської хірургії Запорізького державного медичного університету МОЗ України Захист дисертації відбудеться 14.02.2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії (49044, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м.Недостатньо також вивчені порушення травлення при рецидиві виразки, що не дозволяє проводити повноцінну реабілітацію хворих даного профілю, немає єдиних підходів до лікування рецидиву виразки після цього виду операцій, не існує єдиної думки про ефективність медикаментозної терапії, про вибір методу оперативного втручання. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами: дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту гастроентерології АМН України і є фрагментом досліджень, що виконувалися у відділенні хірургії органів травлення за темами: “Розробити способи хірургічного лікування та профілактики найбільш розповсюджених післяваготомічних розладів на підставі вивчення основних причин їх розвитку з метою зниження кількості незадовільних результатів застосування ваготомії в лікуванні виразкової хвороби” (1985 - 1989 р.р.), шифр теми ВН. 21.00.0053.86. Мета і задачі дослідження: підвищити ефективність лікування рецидивних дуоденальних та пептичних виразок анастомозу після органозберігаючих операцій з використанням СПВ на основі вивчення патогенетичних факторів їх виникнення. Розробити комплекс клініко-інструментального обстеження хворих з рецидивними дуоденальними та пептичними виразками анастомозу після СПВ, які дозволяють визначити причину рецидиву виразки. Уточнити клінічні та морфо-функціональні зміни гастродуоденальної зони, порушення травлення, що виникають у хворих з рецидивними дуоденальними та пептичними виразками анастомозу після СПВ.До пептичних виразок ми віднесли виразки після СПВ з дренуючими шлунок операціями: в області пілоропластики - у 44 (16,4%) пацієнтів, гастроентероанастомозу - у 36 (13,4%) та гастродуоденоанастомозу - у 37 (13,8%) хворих. Рентгенологічне дослідження включало вивчення рентгенологічної анатомії стравоходу, шлунка та ДПК, а також функціонального стану перистальтики шлунка, моторно-евакуаторної функції шлунка та дванадцятипалої кишки. Найчастіше спостерігалась пенетрація - у 129 (47,9%) хворих, потім стеноз вихідного відділу шлунка або анастомозу - у 87 (32,3%), кровотеча - у 42 (15,6%), рідше - перфорація виразки - у 8 (3,0%) пацієнтів, шлунково-тонко-товстокишкова фістула - у 3 (1,1%), холедоходуоденальна нориця - у 1 (0,4%) хворого. Із 259 хворих, яким проведено ендоскопічне дослідження, виразковий дефект вдалося виявити у 211 (81,4%), у 26 (10,1%) виявлені побічні ознаки виразки і у 22 (8,5%) обстежених виразка не була виявлена. Рентгенологічне дослідження, проведене у 116 пацієнтів, дозволило виявити наявність виразки у 87 (75%) хворих, у 10 (8,6%) - знайдені побічні ознаки виразки, а у 19 (16,4%) пацієнтів виразка не була виявлена.Рецидивні дуоденальні та пептичні виразки анастомозу після СПВ характеризуються тенденцією до важкого перебігу, і у 76,6% випадків мають ускладнений характер. Основними причинами рецидиву виразки після СПВ була неповна ваготомія у 52,5% хворих та гіперплазія гастринпродукуючих клітин слизової оболонки антрального відділу шлунка у 18,7%, а у 28,8% - неповна ваготомія в сполученні з гіперплазією гастринпродукуючих клітин СО АВШ. Для достовірного виявлення причин рецидиву необхідно проводити комплексне обстеження хворих, яке включає крім загальновизнаних методів (загальноклінічні, вивчення даних ендоскопічного, рентгенологічного досліджень, шлункової секреції), проведення доопераційних імуноморфологічних досліджень біоптатів слизової оболонки антрального відділу шлунка. У хворих з рецидивними дуоденальними та пептичними виразками анастомозу після СПВ виявлено наявність порушень травлення: знижена холатостворююча функція печінки та зовнішньосекреторна функція підшлункової залози, внаслідок чого порушено перетравлювання та всмоктування жирів та білків у кишечнику. Результати СПВ залежать від двох основних факторів: технічно вірного виконання операції та правильного вибору показань для цієї операції - при наявності гіперплазії гастринпродукуючих клітин антрального відділу шлунка замість СПВ треба виконувати ваготомію з економною резекцією шлунка.