Основні підходи до девіації. Теорія аномії К. Дюркгейма, Р. Мертона. Дезінтеграція і розпад системи цінностей і норм. Розгляд призначення політичної соціалізації. Стандарти поведінки сучасного суспільства. Формальний та неформальний соціальний конфлікт.
Основні підходи до девіаціїУ своїй книзі «Соціальна структура та аномія» автор розглядає аномію як стан нормативної невизначеності, який виникає з таких з неузгодженостей у соціальній структурі, коли різні її сегменти предявляють нормативні вимоги до індивіда та котрі не можуть одночасно задовольнятися Мертон виділив пять реакцій на аномію: 1. підпорядкування (емоційне прийняття цілей та засобів); Причому конфлікти можуть виникати між соціальними субєктами, що мають як однаковий соціальний статус (держави, народи, політичні партії) так і такими, що мають різний статус (підприємці і робітники, начальники і підлеглі). Оскільки конфлікти - річ обєктивна, позбутися їх повністю неможливо, але важливо розробляти заходи, що помякшують конфлікт, регулюють його. Козер, як і Дарендорф, вважає, що обєктивними умовами виникнення конфлікту є соціальна неоднорідність і відсутність стабільної вертикальної мобільності у суспільстві. Чинниками, що загострюють конфлікти, Козер називає емоції учасників конфлікту, цінності й проблеми, що мають найбільше значення у спричиненні конфлікту, а також усвідомлення субєктами конфлікту значимості цих цінностей і проблем.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
