Визначення підстав для реформування правоохоронних органів України та розробка пропозицій конкретних заходів з проведення конкретних змін на сучасному етапі. Визначення тактичних та стратегічних завдань реформування правоохоронних органів в Україні.
Аннотация к работе
Паньонко Інститут права та психологіїУ статті 1 закону України “Про міліцію” вказано, що міліція в Україні - державний збройний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань[1]. “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” зафіксований загальний їх перелік: органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних силах України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції [2]. Але пересічний громадянин під правоохоронними органами розуміє саме ті, які повинні здійснювати повсякденний захист його прав, свобод та інтересів від різноманітних злочинних посягань, і з працівниками яких йому найчастіше доводиться стикатися у повсякденному житті. Серед причин, які вказують на необхідність докорінного реформування правоохоронних органів (передусім міліції), слід зарахувати: високий рівень корумпованості, перевищення окремими співробітниками міліції службових повноважень, використання посади для реалізації власних бізнес-проектів, пріоритет захисту багатих прошарків суспільства, перевага формальних показників у роботі, неякісна освітня, фізична та психологічна підготовка кандидатів на службу, маніпуляції відомчими прес-службами. Криза системи правоохоронних органів, яка продовжується останні десятиріччя, існує сьогодні на багатьох рівнях функціонування, захопивши законодавчий, організаційний та ментальний рівні функціонування правоохоронних органів.