Фізіологічні і психічні аспекти адаптації дитини молодшого шкільного віку до школи. Основні фактори, які можуть викликати непристосованість до навчального закладу. Шляхи та напрямки роботи психолога щодо профілактики та подолання дезадаптації школярів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П.Суспільство висуває нові вимоги до розвитку особистості, зокрема її емоційної сфери - формування ініціативності, сміливості, вміння приймати самостійні рішення, швидко адаптуватися до різних умов. Початкова школа - важливий етап у житті школярів, оскільки саме в цей період відбувається перебудова свідомості дитини, її емоційної сфери, соціальна та психологічна адаптація до умов школи. Посилення явищ дезадаптивного характеру в навчально-виховному процесі повязане із збільшенням непрогнозованих критичних ситуацій у повсякденному житті, особливо, як свідчить практика роботи школи, вони загострюються в момент вступу до школи, період первинного засвоєння вимог, які висуває нова соціальна ситуація. Водночас психологічні характеристики дітей шкільного віку можна вважати найбільш сензитивними до навчально-виховних впливів, що робить можливим проведення ефективної роботи з профілактики й корекції емоційної дезадаптації учнів школи. Явище, протилежне процесу адаптації, - дезадаптація - трактується як процес, повязаний із переключенням з одних умов життя й, відповідно, звиканням до інших.Це повязано не тільки зі зміною соціальної ситуації розвитку дитини, її соціального статусу й заняттям нової, соціальної позиції школяра, але й сукупністю різноманітних аспектів розвитку й формування дитини як соціального індивіда, складним взаємопереплетінням процесів соціалізації та персоналізації, які у зазначений період життя дитини ведуть до становлення не тільки нових способів діяльності, а й до формування «базових основ особистості». Специфіка групи, тобто шкільного класу, куди входить дитина, полягає в тому, що він керується вчителем, що, як показали численні дослідження, є для дитини дуже референтними, й одночасно саме він виступає носієм усіх групових цінностей, норм, правил, які повинен засвоїти починаючий учень. Цей стан дослідники, вчителі і батьки повязують не стільки з проблемою здоровя або успішності, скільки із соціально-психологічним входженням дитини в шкільне життя, в колектив класу, в систему шкільних відносин[7]. Зазвичай розглядають 3 основні типи проявів шкільної дезадаптації: 1) неуспішність у вченні по програмах, відповідних зросту і здібностям дитяти, включаючи такі формальні ознаки як хронічна неуспішність, другорічництво і якісні ознаки у вигляді недостатності загальноосвітніх знань і навиків (когнітивний компонент шкільної дезадаптації); 2) порушення емоційно-особового відношення до вчення, до вчителів, життєвої перспективи, повязаної з навчанням: пасивно-байдуже, негативно-протестне, демонстратівно-пренебрежітельноє і інші значимі стосунки, що активно проявляються дитям, до школи і навчання (емоційно-особовий компонент шкільної дезадаптації);Процес фізіологічної адаптації дитини до школи можна розділити на кілька етапів або періодів, кожен із яких має свої особливості і характеризується різною мірою напруження функціональних систем організму. Те, як проходить цей процес, які зміни в організмі дитини наявні при адаптації до школи, протягом багатьох років вивчали спеціалісти в галузі медицини (М.В. Таке комплексне і всебічне вивчення змін, що відбуваються в організмі, поряд з оцінкою стану здоровя та найважливіших педагогічних аспектів навчання дало можливість отримати достатньо повну картину процесу адаптації. Кондратенко звертають особливу увагу на залежність процесу адаптації до школи від стану здоровя адаптації до нових умов життя буде відбуватися по різному. Поєднання фізичного, функціонального і психологічного стану дитини і дає той комплекс чинників, які визначають її готовність до навчання у школі.[25]Якщо дитина приходить до школи із сімї, де вона не відчувала переживання “ми”, то і адаптація до школи проходить важко. Несвідоме прагнення до відчуження, несприйняття норм і правил колективу заради зберігання свого “Я” лежать в основі шкільної дезадаптації дітей, які виховані в сімях із несформованим почуття “ми” або в сімях, де батьків від дітей відділяє стіна байдужості. Інша причина шкільної дезадаптації молодших школярів полягає в тому, що труднощі у навчанні й поведінці усвідомлюються дітьми в основному через ставлення до них учителя, а причини виникнення дезадаптації часто повязані зіставленнями до дитини та її навчання в сімї[21]. Невміння довільно керувати своєю поведінкою Нерп вильне виховання в сімї (відсутність зовнішніх норм, обмежень) Робота із сімю, аналіз власної поведінки вчителем із метою запобігти можливій неправильній поведінці Невміння увійти в темп шкільного життя (чистіше зустрічається в соматично ослаблених дітей, дітей із затримкою розвитку, слабким типом нервової системи Неправильне виховання в сімї або ігнорування дорослими індивідуальних особливостей дітей Робота із сімєю, визначення оптимального режиму навантаження учняМетодики, що використовувались у процесі дослідження, є найбільш доречними для дослідження дезадаптації у дітей молодшого шкільного віку, особливо, учнів 1х та 2х класів.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ШКІЛЬНА ДЕЗАДАПТАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1 Сутність поняття «адаптація» та «дезадаптація», та їх прояви
1.2 Фізіологічні та психічні аспекти адаптації дитини молодшого шкільного віу до школи
1.3 Причини шкільної дезадаптації
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1 Організація та методика дослідження
2.2 Аналіз результатів дослідження
2.3 Шляхи та напрямки роботи психолога щодо профілактики та подолання дезадаптації дітей молодшого шкільного віку