Розкриття змісту елементів цивільної процесуальної форми за допомогою презумпцій. Підстави для дії, момент початку презумпцій процесуальної дієздатності. Визнання факту, для з’ясування якого призначено експертизу. Причини неявки на судове засідання осіб.
Аннотация к работе
Презумпції як елемент процесуальної форми цивільного судочинстваНе підлягають доказуванню сторонами тільки неспростовні презумпції, а спростовні презумпції можуть бути предметом доказування у справі. Процесуальна дієздатність презюмується, а висновок про процесуальний статус субєкта суд робить на основі встановлення факту, який стає підставою для початку дії презумпції. Спростування цих презумпцій здійснюється через подання до суду доказів, які доводять протилежне, наприклад, рішення суду про визнання фізичної особи обмежено дієздатною чи недієздатною. У силу закону особа, яка не досягла чотирнадцяти років, не може бути визнана процесуально дієздатною навіть тоді, коли за рівнем свого розвитку така особа може бути здатна самостійно представляти свої права та інтереси у суді, а тому, презумпція процесуальної недієздатності особи, що не досягла чотирнадцяти років, є неспростовною. У такому випадку до підстав дії такої презумпції відносяться ухилення сторони від участі в експертизі та неможливість її проведення іншим чином, а початком дії такої презумпції є винесення судом ухвали про встановлення факту, для зясування якого експертиза була призначена.
Вывод
Правові презумпції є необхідною складовою процесуальної форми розгляду цивільної справи. Для розгляду та вирішення справи, процесу доказування серед усіх класифікацій правових презумпцій має значення їх поділ на спростовні та неспростовні. Не підлягають доказуванню сторонами тільки неспростовні презумпції, а спростовні презумпції можуть бути предметом доказування у справі.
Одразу декілька інститутів цивільного судочинства є сконструйовані у ЦПК України за допомогою презумцій. Процесуальна дієздатність презюмується, а висновок про процесуальний статус субєкта суд робить на основі встановлення факту, який стає підставою для початку дії презумпції. Таким фактом найчастіше стає вік особи. Спростування цих презумпцій здійснюється через подання до суду доказів, які доводять протилежне, наприклад, рішення суду про визнання фізичної особи обмежено дієздатною чи недієздатною. У силу закону особа, яка не досягла чотирнадцяти років, не може бути визнана процесуально дієздатною навіть тоді, коли за рівнем свого розвитку така особа може бути здатна самостійно представляти свої права та інтереси у суді, а тому, презумпція процесуальної недієздатності особи, що не досягла чотирнадцяти років, є неспростовною.
Прикладом прямого законодавчого закріплення є презумпція визнання факту, для зясування якого було призначено експертизу, встановленим або спростованим з огляду на ухилення від участі в експертизі. Для можливості дії такої презумпції необхідним є призначення експертизи у справі. У такому випадку до підстав дії такої презумпції відносяться ухилення сторони від участі в експертизі та неможливість її проведення іншим чином, а початком дії такої презумпції є винесення судом ухвали про встановлення факту, для зясування якого експертиза була призначена.
Інститут відкладення розгляду справи забезпечує свою функцію також за допомогою презумпцій. Правові наслідки неявки у судове засідання залежать від причин неявки, зокрема, їх поважності. У ЦПК України прирівнюються неявка у судове засідання та визнання судом причини неявки неповажною. Поки особа не доведе, що причина її неявки є поважною, така неявка визнається судом неповажною. Презумпція неповажності причин неявки на судове засідання осіб, які беруть участь у справі, та були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, спростовується тільки судом і навіть якщо особа вважає, що причина її неявки є поважною, але вона не буде такою з огляду суду, то презумпція спростована не буде.
Список литературы
1. Бабаев В.К. Презумпции в советском праве: Учебное пособие / В.К. Бабаев. - Горький, 1974. - 124 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад., гол. ред.В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2003. - 1427 с.
3. Косович В.М. "Правові припущення" як засіб створення досконалих нормативно - правових актів України / В.М. Косович // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2013. - Випуск 644. - Правознавство. - С.44-52
4. Кравчук В.М. Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України / Кравчук В.М., Угриновська О.І. - 2-ге вид., перероб. І доп. - Х.: Фактор, 2010. 800 с.
5. Ойгензихт В.А. Презумпции в советском гражданском праве / В.А. Ойгензихт. Душанбе: Ирфон, 1976. - 190 с.
6. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду: Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009р. - URL: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/v0005700-09 - Назва з екрану.
7. Резник Г.М. Внутреннее убеждение при оценке доказательств / Г.М. Резник. - М.: Юрид. лит., 1977. - 120 с.
8. Романів В.Я. Забезпечення розгляду справи належним складом суду у цивільному судочинстві України / В.Я. Романів // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - 2015. - № 39. - С.186-194.
9. Сериков Ю.А. Презумпции в гражданском судопроизводстве / Ю. А, Сериков. М.: Волтерс Клувер, 2008. - 184 с.
10. Суханова Д.С. Міжнародно-правові та національно-правові презумпції у сфері прав і свобод людини та громадянина: порівняльно - правовий аспект: автореф. дис. канд. юрид. наук: спец.12.00.01/Д.С. Суханова; Міжнар. гуманіт. ун-т. - Одеса, 2010. - 22 с.
11. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004р. №1618-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - №40-41,42. - Ст.49.