Положення сучасної правової доктрини щодо сутності презумпцій в адміністративному праві, їх властивостей, класифікації та співвідношення із суміжними правовими поняттями. Пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право Науковий керівник: КОЛОМОЄЦЬ Тетяна Олександрівна, доктор юридичних наук, професор, Запорізький національний університет, декан юридичного факультету. Офіційні опоненти: МАТЮХІНА Наталія Петрівна, доктор юридичних наук, професор, Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, професор кафедри адміністративного права; Захист відбудеться "__" листопада 2013 р. о ___год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.16 у Національному авіаційному університеті за адресою: ДП-680, м.В умовах сучасних реформаційних державотворчих та правотворчих процесів, кардинального перегляду змісту, призначення адміністративного права, запровадження новітніх інститутів, оновлення адміністративного законодавства, в т.ч. розробки та активного громадського обговорення проектів кількох кодифікованих адміністративно-правових актів, істотно зростає роль і значення припущень про наявність або відсутність певних фактів, які будуть вважатися істинними доти, доки не буде доведено протилежне, тобто правових презумпцій. Незважаючи на існування значної кількості різноманітних презумпцій в адміністративному праві (публічному адмініструванні, адміністративно-деліктному, адміністративно-процедурному праві тощо), їхнє значення недооцінюється, і багато в чому це зумовлюється відсутністю ґрунтовних доктринальних досліджень і фрагментарністю нормативного закріплення їх потенціалу (за винятком хіба що презумпції невинуватості в адміністративно-деліктному праві, презумпції законності актів управління). Жодної роботи, в якій би комплексно досліджувалися презумпції в адміністративному праві, до цього часу немає, що підкреслює важливість обраної тематики дослідження. Таким чином, недостатність теоретичних розробок презумпцій в адміністративному праві, незадовільний стан нормативно-правового регулювання засад використання їх ресурсу зумовили вибір теми дисертації. Крім того, тема дисертації повязана з підготовкою змін до адміністративного законодавства та має безпосереднє відношення до Концепції адміністративної реформи в Україні, впровадженої Указом Президента України від 22.07.1998 № 810, Концепції адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схваленої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999, відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 рр., затвердженим постановою Загальних зборів НАПРН України від 24.09.2010, повязана з Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Концепцією реформи місцевого самоврядування, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.07.2009, Указом Президента України від 23.04.2012 "Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації" та Концепцією розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.02.2009."Історико-правова та теоретико-правова характеристика правових презумпцій в адміністративному праві", який містить три підрозділи, присвячено характеристиці адміністративного права як сфери обєктивізації презумпцій, дослідженню поняття правових презумпцій, їх основних властивостей, співвідношенню із суміжними правовими поняттями, особливостям правових презумпцій в адміністративному праві, а також ґенезі правових презумпцій та історіографії дослідження їх потенціалу у вітчизняній правовій, у т.ч. адміністративно-правовій, доктрині. "Адміністративне право як сфера обєктивізації презумпцій" на підставі опрацювання різноманітних наукових, навчальних, публіцистичних галузевих джерел різних історичних періодів розглядається адміністративне право як найобємніша, наймобільніша, поліструктурна галузь національного права, зосереджується увага на докорінному оновленні його сутності, призначення, зростанні його провідної ролі в умовах сучасних вітчизняних реформаційних правотворчих та державотворчих процесів. "радянського періоду" виділенням предмету і методу правового регулювання як ознак адміністративного права як галузі права, дисертантом звертається увага й на існування інших доктринальних аналогів: одноелементної моделі ознак відповідної галузі (виділення в якості ознаки лише предмету правового регулювання, або ж визнання його базовим), багатоелементної моделі із розмаїттям зовнішніх форм її виразу (інколи навіть надмірної кількості штучно виділених ознак) із висвітленням авторської позиції дисертанта щодо кожної із моделей та аргументацією доцільності виділення авторського варіанту. В якості ознак адміністративного права як галузі пропонується виділяти: предмет правового регулювання, метод правового регулювання, принципи, систему галузі права, систему законодавства, подається детальний аналіз кожної з них, виділяється їх специфіка в т.