Структурно-семантичні та лінгвокультурологічні особливості функціонування вихідних прецедентних висловлень пісенного походження в сучасному публіцистичному дискурсі. Факти вживання ПВ із пісень, що прозвучали в художніх і мультиплікаційних фільмах.
Аннотация к работе
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі методики викладання філологічних дисциплін Таврійського національного університету ім. Ященко Тетяна Антонівна, Таврійський національний університет ім. Дядечко Людмила Петрівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри російської мови кандидат філологічних наук, доцент Захист відбудеться ___ ________ 2011 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.08 у Таврійському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім.Питання функціонування ПВ пісенного походження студіювали Л. П. Мета роботи - дослідити специфіку функціонування ПВ пісенного походження в сучасному російськомовному публіцистичному дискурсі шляхом встановлення їхньої генези та опрацювання принципів поліаспектного аналізу. Відповідно до мети визначено конкретні завдання: 1) укласти картотеку прикладів уживання ПВ усіх типів, подати класифікацію цих одиниць за критерієм «джерело походження» і встановити особливості функціонування кожної групи ПВ; Матеріалом дослідження слугували ПВ пісенного походження (1180 мовних одиниць), вилучені шляхом суцільного вибирання з текстів таких публіцистичних видань: «Аргументы и факты в Украине», «Комсомольская правда в Украине», «Московский комсомолец в Украине», «Крымская правда», «Телемир», «Теленеделя», «Моя семья», «Бульвар Гордона», «Собеседник», «Литературная газета» та ін. за 2001-2010 роки. Для розвязання поставленої мети й скорельованих із нею завдань у роботі застосовано: метод суцільної вибірки - забезпечив вибір прикладів уживання ПВ у публіцистичному дискурсі; метод дискурсивного аналізу - уможливив урахування лексико-семантичного, семіотичного й подієвого аспекту публіцистичного тексту в сукупності з екстралінгвальними чинниками; метод семантичного аналізу - дав змогу визначити різні семантичні зсуви, що виникають під час трансформування ПВ; метод лінгвокультурологічного аналізу - забезпечив зясування та аналіз культурно значущої інформації, закладеної в кожному з розглянутих прикладів; метод лінгвостатистичного аналізу - уможливив встановлення частотності: а) використання одиниць пісенного походження стосовно інших типів ПВ, б) звернення до певних джерел пісенних ПВ, в) уживання трансформованих одиниць порівняно з вихідними.У Вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дослідження, визначено її теоретичні засади, обєкт, предмет, мету й завдання роботи, охарактеризовано новизну, теоретичне і практичне значення, пояснено методи й методику аналізу, фактичний матеріал, а також структуру роботи. У першому розділі «Теоретичні основи вивчення прецедентних висловлень як різновиду національно-прецедентних феноменів» подано огляд різних підходів щодо вивчення ПВ і визначено місце одиниць пісенного походження в загальній класифікації ПВ. Крістєва та ін.) вся людська культура постає як текст, у якому є «уламки» присутності інших текстів. Подано класифікацію інших джерел ПВ: 1) літературні твори - 27 %; 2) тексти художніх і мультиплікаційних фільмів - 12 %; 3) пареміологія - 11 %; 4) радянські гасла й дискурси - 2,4 %; 5) політичні тексти - 1,2 %; 6) релігійні тексти - 0,9 %; 7) рекламні тексти - 0,5 %. Побудова заголовків на основі нетрансформованих ПВ повязана також з особливостями генези відповідних одиниць, тобто ПВ використовуються як заголовкові конструкції до текстів, що містять згадки про людей або обставини, які мали причетність до створення або популяризації пісень, що стали джерелами цих ПВ: Я люблю тебя до слез [підзаголовок статті про сольний концерт О.Інші джерела репрезентовано так: 1) літературні твори - 27 %; 2) тексти художніх та мультиплікаційних фільмів - 12 %; 3) пареміологія - 11 %; 4) радянські гасла й дискурси - 2,4 %; 5) політичні тексти - 1,2 %; 6) релігійні тексти - 0,9 %; 7) рекламні тексти - 0,5 %. У її межах здійснено аналіз ПВ із пісень різних історичних періодів. У ролі джерел ПВ виступили пісні: а) народні; б) створені до Жовтневої революції 1917 року; в) перших років радянської влади і довоєнного періоду; г) повязані з подіями Великої Вітчизняної війни; д) створені в 1950 - 1980-х роках XX століття; е) створені в період з 1990 року й до сьогодні. Виявлено мотивації активного використання пісенних ПВ: а) популярність пісень-джерел серед лінгвокультурної спільноти; б) звязок із певною подією; в) здатність пісенних ПВ точно, компактно й одночасно дотепно описати явище; г) вплив масової культури на переосмислення раніше створених культурних артефактів; д) синкретична природа пісенного жанру.