Історичні події XX ст. в Україні, прихід до влади М. Хрущова та "відлига". Пошук шляхів пристосування життя ЗМІ до несподіваної свободи. Стаття О. Довженка "Мистецтво живопису і сучасність". Початок нової хвилі "українізації" та робота самвидава.
Аннотация к работе
Хрущов, з ім•ям якого пов•язують цілий історичний етап, названий у порівнянні з епохою відвертого тоталітаризму "відлигою" саме через спробу відкинути практику культу особи.Преса тих часів спочатку показує певну розгубленість на фоні звичної рутинної роботи . Він сприймався як сигнал нових можливостей для вільного творчого пошуку.На нову ситуацію зреагували українські письменики З позицій „розширенного трактування методу соціалістичного реалізму ”написані автобіографічна повість О.Довженка „За ширмою ”, поеми „Розстріляне безсмертя”, „Мазепа” та повість „Третя рота” В.Сосюри, Л.Первомайського „Дикий мед”, роман Гр.Тютюнника „Вир”. Знову було відкрито питання про збереження української мови та розширення сфери її вживання.Період „відлиги” був характерний і певним відновленням історичної справедливості - поверненням українській культурі імен незаслужено забутих або несправедливо репресованих. Того ж 1956 р. були реабілітовані Б.Антоненко-Давидович, А.Костенко, П.Кононенко, П.Колесник, А.Петрусь-Карпатський, Ю.Шкрумеляк та ін.Ряд творів письменників, які були репресовані за сталінського режиму, опубліковано в „Антології української поезії” та збірнику „Революційні поети Західної України”. 1969 рік „Відлига” породила і таке явище суспільно-культурного життя, як шістдесятництво - рух творчої молоді, яка сповідувала оригінальну тематику, нові думки, відмінні від офіційних, і стала центром духовної опозиції режиму в Україні.У системі цінностей цього покоління зявилися несподівані для радянського морального кодексу індивідуалізм, культ свободи самовираження, скептицизм, гуманізм без сурогатних домішок класового підходу, космополітичність культурних смаків.