Аналіз особливостей етнічної преси як явища журналістики, її найсуттєвіших ознак і завдань. Розгляд процесів національного відродження і діалогу культур на території Криму. Місце етнічної періодики у журналістиці кінця XIX - початку XX століття.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукРоботу виконано на кафедрі історії літератури та журналістики Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор Мегела Іван Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, професор кафедри історії літератури та журналістики. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ЧЕРНЯКОВ Борис Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, професор кафедри теорії масової комунікації доктор філологічних наук, доцент ФІНКЛЕР Юрій Едуардович, Галицький інститут ім. Захист відбудеться “11” червня 2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.У суспільному житті сучасної України як поліетнічної держави феномен етнічної преси набуває дедалі вагомішого значення, бо саме вона відбиває особливості національного самоусвідомлення народів, яких вона представляє, їхній історичний і соціокультурний досвід, а отже, їхні етнічні стереотипи і суспільно-політичні очікування, даючи можливість владі вчасно йти назустріч цим прагненням і таким чином зберігати міжнаціональну злагоду і стабільність у суспільстві. Для Автономної Республіки Крим етнічна преса має ще більш важливе значення, оскільки тут вона віддзеркалює інтереси не лише національних меншин, що внаслідок історичних обставин проживали на півострові, а й корінних (автохтонних) народів: кримських татар, караїмів, кримчаків, які сформувалися саме на кримській землі й не мають, на відміну від кримських росіян, вірмен, болгар, білорусів, іншої території, окрім Криму, де вони могли б зберігати та розвивати свою етнічну самобутність. Так само й розвиток кримської етнічної преси, історія якої налічує майже півтора століття, не був лише поступальним: крива його злетів і падінь, повторюючи звивини і “перегини” історії півострова, іноді опускалася до нульової позначки - у період, коли з Криму примусово виселялися цілі народи, які століттями визначали його долю і культурну своєрідність. Дисертація є складовою частиною комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України” (номер державної реєстрації 196015204), програми Інституту журналістики “Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір” (номер державної реєстрації 01БФ045-01), відповідає Координаційному плану МОН України “Історія етнонаціональних процесів в Україні” (5 код напряму; 4 рівень; реєстраційний номер програми 05-04-МВ/97). У дисертації простежено обєктивні умови формування преси етносів Криму, вперше виділено етапи її історії, за допомогою раніше невідомих архівних матеріалів виявлено нові факти історії Криму і державного управління кримською національною пресою, вперше досліджено етнічну колабораціоністську періодику і діяльність радянських кримськотатарських ЗМІ за часів окупації, введено в науковий обіг ряд неспостережених або невідомих кримських національних видань минулого, вперше укладено бібліографічний покажчик періодичних друкованих ЗМІ етносів Криму з 1860 року до сьогодні, вперше охарактеризовано сучасний стан кримських видань і зясовано перспективи їх подальшого розвитку, визначено роль преси у просуванні ідеї національного відродження етносів Криму й у забезпеченні міжнаціональної та міжконфесійної злагоди.У першому розділі “Преса етносів Криму як предмет українського журналістикознавства” викладено огляд літератури за темою, визначено основні етапи розвитку наукової думки щодо проблем преси етносів Криму, зазначено певні позиції стосовно етнічного питання й етнічної преси, яка його відображає, в СРСР і за кордоном, окреслено коло архівних і бібліографічних джерел дослідження. “Історіографія і джерельна база дослідження” наукову літературу, що стосується теми дисертації, класифіковано і розглянуто за такими групами: 1) етносоціологічні, етнополітичні і правові дослідження національної політики Російської імперії, національного питання в СРСР і демократичній Україні, у тому числі й у сфері розвитку преси нацменшин, етнонаціональної структури українського суспільства тощо; до цієї групи певною мірою належать і дослідження з питань теорії етносу, особливостей національної картини світу; 2) дослідження з історії Криму, яка переважно складається з історій етнокультурного розвитку тих націй, що віддавна проживали на півострові; 3) журналістикознавчі праці про історію розвитку преси Російської імперії та СРСР, про сучасний стан преси України і пострадянського простору, про етнічну пресу як явище журналістики взагалі та про особливості кримської етнічної преси зокрема.