Експериментальне використання препарату, рослинного походження "Катомас" на гвінейських тваринах. Протимікробна, протизапальна і розсмоктувальна дія ліків. Використання екстракту з проростків пшениці у комплексній терапії хворих на хронічний нейродерміт.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Лобановський Г.І. Одеський державний медичний університет, зав.кафедри шкірних та венеричних хвороб Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Глухенький Б.Т., кафедра шкірних та венеричних хвороб Київської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук Волкославська В. М., Інститут дерматології та венерології АМН України, завідуюча відділом проблем епідеміології і аналітично-організаційної роботи в дерматовенерологіїАктуальність теми: Нейродерміт - поширене хронічне рецидивне захворювання, що супроводжується стійкими змінами шкіри та інтенсивною сверблячкою. Хворі на нейродерміт складають від 1,7% до 5,3% від загального числа осіб, хворих на дерматози. У літературі мають місце дуже обмежені дані з питань застосування біогенних стимуляторів у комплексній терапії хворих на нейродерміт. В.П.Філатова, Одеського НДІ стоматології та Одеського селекційно-генетичного інституту показали, що гарним замінником біогенних стимуляторів (алое, склоподібне тіло та ін.) можуть бути проростки та зелена маса пшениці, екстракти з яких (““ Біотрит””) за даними стандартних тестів, мають високу біологічну активність, в одних випадках не поступаючись екстракту алое, а в інших - перевершують їх. Вивчити функціональний стан периферичних нервових закінчень у шкірному покриві до і після лікування, а також показники тургору і стійкості стінок капілярів шкіри, температури шкіри, температурної та больової чутливості шкіри, опору шкіри постійному електричному струму, завершеного і незавершеного фагоцитозу та деякі показники клітинного та гуморального імунітету, і їхню роль у виникненні і розвитку нейродерміту.У тому числі загальний аналіз сечі, крові, реакції Вассермана, антитіл до ВІЛ (вірус імунодефіциту людини), дермографізм вивчали за відомими методиками, вміст аскорбінової кислоти в крові і сечі - за титрометричним методом Тільманса - у 190 хворих, показники завершеного і незавершеного фагоцитозу - за методом Є.Н.Житової і І.Н.Кудряшова - у 32 хворих, температури шкіри - електротермометром ТПЕМ-1 - у 125 хворих, порогу температурної і болісної чутливості - за методом Є.А.Досичева - у цих же хворих, опору шкіри постійному електричному струму - за методом Н.М.Мішука - у тих же хворих, тургор і стійкість капілярів шкіри - за методом В.І.Кулаженко (1966)-у 70 хворих, фагоцитарний індекс і фагоцитарне число, реакції бласттрансформації - за методом А.Bogiin, розеткоутворення для Т-і В-лимфоцитів - за методом M.Jondae et coll. Від 18 до 20 років було 54 (27%) хворих, у тому числі 36 чоловіків (18%) і 18 жінок (9%); від 21 до 30 років - 32 (16%) хворих, у тому числі 21 чоловік (10,5%) і 11 жінок (5,5%); від 31 до 40 років - 43 (21,5%) хворих, у тому числі 30 чоловіків (15%) і 13 жінок (6,5%); від 41 до 50 років - 33 (16,5%) хворих, у тому числі 20 чоловіків (10%) і 13 жінок (6,5%); від 51 до 60 років - 22 (11%) хворих, у тому числі 7 чоловіків (3,5%) і 15 жінок (7,5%); старше 60 років - 16 (8%) хворих, у тому числі 6 чоловіків (3%) і 10 жінок (5,0%). Серед службовців у етіології нейродерміту перші місця посідали стресові ситуації (у 62 хворих, 31%), потім - продукти харчування (у 18 хворих, 9,0%), спадковий чинник (у 4 хворих, 2,0%); серед учнів - стресові ситуації (у 16 хворих, 8,0%), продукти харчування (у 12 хворих, 6,0%), переохолодження (у 2 хворих, 1,0%); серед робітників - контакт з алергенами: цементи, фарби, смоли (у 14 хворих, 7,0%), продукти харчування (у 10 хворих, 5,0%); серед домогосподарок і пенсіонерів - лікарські препарати (у 8 хворих, 4,0%) стресові ситуації (у 7 хворих, 3,5%), захворювання шлунково-кишкового тракту (у 6 хворих, 3,0%). Аналіз причин загострень і рецидивів захворювання за даними анамнезу показав, що вони виникали внаслідок нервових потрясінь і перенапруження (у 76хворих, 38,0%), при порушенні дієти (у 36 хворих, 18%), у результаті контакту з алергенами (у 64 хворих, 32%), перегрівання або переохолодження (у 24 хворих, 12,0%). Частіше процес локалізувався на обличчі і верхніх кінцівках (у 99 хворих, 49,5%), потім на верхніх і нижніх кінцівках (у 31 хворого, 15,5%), на шиї, верхніх і нижніх кінцівках (у 26 хворих, 13,0%), на обличчі і тулубі (у 24 хворих, 12,0%), на обличчі і шиї (у 8 хворих, 4,0%).3.Розроблений та патогенетично обгрунтований комплексний метод лікування хворих на хронічний нейродерміт із застосуванням нових вітчизняних препаратів рослинного походження “Катомас” і “Біотрит” виявився вірогідно (Р<0,05) більш ефективним, ніж метод із застосуванням тільки цих препаратів або тільки стандартної терапії. Клінічне одужання відзначено у 20,2% хворих, у той час як при стандартному лікуванні - тільки у 9% хворих, а при лікуванні тільки препаратами “Катомас” і “Біотрит” - у 5%.