Поняття і значення представництва у цивільному праві. Вивчення підстав його виникнення і основних видів: за законом, за довіреністю, комерційного представництва. Повноваження та межі для вчинення повноважень представника. Види, форма та строк довіреності.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ I. ПРЕДСТАВНИЦТВО В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ 1.1 Поняття і значення представництва 1.2 Субєкти представництва 1.3 Підстави виникнення та види представництва РОЗДІЛ ІІ. ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИКА 2.1 Поняття повноваження та межі для вчинення повноважень представника 2.2 Права та обов’язки в представництві РОЗДІЛ ІІІ. ДОВІРЕНІСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ 3.1 Довіреність: поняття, значення та реквізити 3.2 Види, форма та строк довіреності 3.3 Особливості довіреності, що посвідчується нотаріально 3.4 Припинення довіреності ВИСНОВОК ДОДАТОК СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Розмежування різних форм участі третіх осіб у набутті й реалізації цивільних прав і обовязків має важливе значення, оскільки полегшує вибір тих правових засобів, які дозволяють досягти бажаного правового результату. Потреба в представництві виникає тоді, коли особа, яку представляють в силу закону (наприклад, через відсутність дієздатності) або конкретних життєвих обставин (наприклад через хворобу, відрядження, зайнятість), не може особисто здійснювати свої права і обовязки, але часто до послуг представників звертаються заради того, щоб скористатися спеціальними знаннями і досвідом представника, заощадити час і кошти і т.п. Це визначає інтерес до більш докладного розгляду інституту представництва в цивільному праві України, що підтверджує актуальність обраної теми дослідження. ПРЕДСТАВНИЦТВО В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ 1.1 Поняття і значення представництва Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представлюваними можуть бути фізичні та юридичні особи.