Духовний світ інтер"єру традиційної української хати серед етнографічних груп Карпатського регіону. Характерні особливості традиційної оселі та типологічний аналіз хатніх предметів. Огляд етнографічних збірників та літератури кінця XIX - початку XX ст.
Аннотация к работе
Предмети інтерєру української традиційної хати в духовному світі українців карпатського регіонуУ світовій символіці житло, зокрема будинок (хата) символізувало жіночий аспект світотворення, а також сховище мудрості, традиції, життя. Здавна оригінальність внутрішнього планування української хати, як правило, виявлялася через світоглядні уявлення та обряди, повязані з окремими предметами: піччю, столом, скринею, лавами, жердками-полицями, символіка яких в етнічній духовній культурі є своєрідною для кожного з етносів. Щодо інтерєру житла, то він серед українців ще з часів Київської Русі визначався словянським типом: внутрішній кут хати займала вариста піч, по діагоналі від неї - червоний кут, у якому розміщувалися ікони, прикрашені рушниками, квітами та зіллям; за бічною стіною печі влаштовувався деревяний настил («піл»), поблизу нього - скриня, далі - колиска; вздовж чільної та причілкової стін встановлювали лави, прикрашені веретами, коцами або килимами, біля дверей та понад ними - мисники для посуду, а над вікнами чільної стіни - хлібну полицю. Центром житла, його душею була піч, яка завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена отвором до фасадної стіни (чільної, входової, передньої), у якій були вікна. На Бойківщині був відомий звичай: якщо бачили, що до оселі мають зайти гості, господиня прибирала лави, витирала їх чистою ганчіркою або рушником; коли ж зненацька заходили, тоді робила це у їх присутності й тут же виправдовувалась: «Вибачайте, гостоньки, ідо лави не в славі, бо яка господиня, така й лавиня», і запрошувала присісти - «аби свати сідали» (так казали в тих випадках, коли в сімї були дівчатка «на виданні»).