Сутність етики, історія її розвитку як наукового напрямку, мораль як основний предмет її вивчення. Аспекти, які охоплює моральна сфера людського життя. Проблеми та теорії походження моралі, її специфіка та структура, соціальні функції, завдання.
Аннотация к работе
Предмет, структура та функції етики 1. Мораль як предмет етики Поняття «етика» походить з давньогрецького «ethos», що спочатку позначало спільне місце мешкання. Арістотель (IV ст. до н.е.) запропонував прикметник «ethikos» - «етичний» - для позначення «доброчесностей характеру», у відмінності від «чеснот розуму», що надало Арістотелеві можливість використати для позначення науки, яка вивчає етичні доброчесності, іменник «ethice»: найвідоміші праці класика античної філософії, що їх присвячено «природі людини», містять назву «етика» - «Велика етика», «Нікомахова етика», «Евдемова етика». Давньоримські філософи, безпосередньо посилаючись на Арістотеля, ввели в літературу прикметник «moralis», який позначав «належне до характеру, звичаю», від чого пізніше було створене поняття «moralitas» - «мораль». Моральна сфера людського життя є чи не найскладнішою, оскільки поняттям «мораль» охоплюються такі його аспекти, як: - правила, які регулюють людську поведінку, зокрема, міжособистісні та професійні стосунки; - безпосереднє індивідуальне та групове вираження людяності - піклування про людину; - особливу сферу ціннісного буття людини; - засіб обслуговування людської діяльності; - засіб зясування сенсу існування і сфери самореалізації; - форму духовно-практичного опанування світу - форму суспільної свідомості, або духовного життя суспільства; - форму самосвідомості людини. Однак релігійні концепції виносять витоки моралі за межі суспільства й недооцінюють значення особистості у становленні моральної свідомості. Штірнер), у психоаналізі (З. Фрейд, Е. Фромм) неодноразово висловлювалися ідеї про своєрідний «паралелізм» первісного - архаїчного - досвіду людства і індивідуального досвіду дитинства; у ХХ ст. подібні ідеї були залучені до соціобіології та когнітивної епістемології (Д. Смайллі, Г. Фолмер) для пояснення формування людської свідомості та мовної комунікації. Специфіка і структура моралі, її головні соціальні функції Мораль відбиває цілісну систему поглядів на суспільне життя, переконань, звязок суспільства і особистості, залежність певних звичаїв, традицій, норовів, норм від суспільних інтересів.