Ознайомлення з основними рисами культури європейського Cередньовіччя і її релігійним характером. Дослідження і аналіз особливостей мистецтва та архітектури Київської Русі. Характеристика культури в час пробудження української національної свідомості.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Рецензенти: докт. філос. наук, професор, зав. кафедри політології, соціології та культурології Харківського національного педагогічного університету ім. Сковороди Денисенко І. Д.; канд. філос. наук, доцент, в. о. зав. кафедри теорії культури та філософії науки Харківського національного університету ім. Рекомендовано до видання рішенням вченої ради Харківського національного економічного університету. теми 5 - 8, текстові завдання; канд. філос. наук, доцент Гетало Т. Є.Нехай усім народам живеться вільно на Україні, але нехай нові поселенці на Україні памятають, що не може бути зневажений на своїй рідній землі (як се було раніше) той український нарід, котрий заселив її, захистив од ворогів і довгі часи поливав своїм трудовим потом.
План
Зміст
Вступ.....................................................................................................5 1. "Історія української культури" як навчальна дисципліна..................8 1.1. Етимологія поняття "культура" та становлення культурологічного знання.............................................................................8 1.2. Структура і основні функції культури.........................................14 1.3. Культура як засіб національної самоідентифікації....................18 1.4. Основні риси української ментальності .....................................21 2. Витоки української культури.............................................................27 2.1. Первісна (архаїчна культура та її основні риси)........................28 2.2. Проблема праісторії та витоків української культури................33 2.3. Феномен античної культури та її характерні риси.....................37 2.4. Вплив античності на становлення української культури...........44 3. Культура Київської Русі ....................................................................49 3.1. Основні риси культури європейського Середньовіччя і її релігійний характер................................................................................49 3.2. Українська культура княжого періоду (IX - XII ст.) ....................55 3.3. Писемність і освіта в Київській Русі. Розвиток літератури і науки.........................................................................................................58 3.4. Мистецтво та архітектура Київської Русі....................................62 4. Культурні процеси в литовсько-польський і польсько-козацький періоди.........................................................................................................66 4.1. Загальна характеристика європейського Відродження і Реформації....trial.......................................................................................67 4.2. Естетичні засади Ренесансу в європейській культурі..trial........70 4.3. Історичні умови та соціально-trialичні причини формування ренесансної культури України....................................................................72 4.4. Братства та їх просвітницька діяльність....................................73 4.5. Освіта і культура України за часів Литовського князівства і Речі Посполитої.........................................................................................76 5. Українська культура доби козацько-гетьманської держави.
Українське бароко..........................................................................................85 5.1. Загальна характеристика європейської культури нового часу та її типологічні риси......................................................................................86 5.2. Соціально-політичні чинники розвитку української культури у другій половині XVII - XVIII ст..................................................................88 3
5.3. Козацтво та його роль у формуванні національної самовизначеності української культури.....................................................89
5.4. Українське бароко.......................................................................95 5.5. Життя і творчість Сковороди Г. С. як явище української барокової культури .....................................................................................98 5.6. Становлення культури Слобожанщини у XVII - XVIII ст.........100 6. Культура в час пробудження української національної свідомості .....................................................................................................110 6.1. Зарубіжна культура епохи Просвітництва..................................110 6.2. Українське Відродження як відбуття ідеї Просвітництва..........114 6.3. Романтизм та українське національне Відродження................118 6.4. Шевченко Т. Г. і становлення нової української культури ........122 7. Українська культура і духовне життя у XX ст................................127 7.1. Проблеми світової культури кінця XIX - початку XX ст............128 7.2. Модернізм як система художніх цінностей ..............................133 7.3. Національно-культурний рух в Україні кінця XIX - початку
XX ст. Особливості українського модерну...............................................143 7.4. Радянський період розвитку культури України. Соцреалізм як тип тоталітарної культури ....................................................................148 7.5. Культура України під час кризи радянської системи...............158 8. Провідні тенденції розвитку сучасної української культури.........169 8.1. Наростання кризових явищ у культурі глобалізованого світу..170 8.2. Експансія "маскультури" та її вплив на сучасне українське суспільство.................................................................................175 8.3. Постмодерністська модель світу в світовій та українській інтерпретаціях......................................................................177 8.4. Нове національне відродження в добу становлення незалежності ................................................................................................183 Текстові завдання............................................................................193 Приклади тестових завдань для самоконтролю ............................279 Глосарій............................................................................................284 Використана література...................................................................294 Основна.....................................................................................294 Додаткова..................................................................................294
Список литературы
Маньєризм Гуманізм Геліоцентризм Козацтво
Унія
Вертеп
Реформація Пантеїзм Протестантизм Братство Єзуїти
Дидаскал
Питання для самодіагностики
1. Що таке "Відродження"? Чому так називається епоха в розвитку європейської культури?
2. Як виявила себе ренесансна традиція на терені України?
3. Який був релігійний чинник у культурі українського Ренесансу?
4. Розкрийте роль братств у розвитку української культури XV - пер. пол. XVII ст.
5. Які були реформаційні ідеї в українській ренесансній культурі?
Питання для дискусій
1. Чому ренесансний ідеал є суперечливим? Чи співпадає ренесансне бачення ідеальної людини із сучасним ідеалом?
2. Проаналізуйте причини краху ренесансного гуманізму.
3. Порівняйте художній світ Південного і Північного Відродження.
4. Проаналізуйте вплив європейського Відродження на українську культуру.
5. Якою була роль Церкви в розвитку української освіти XV - пер. пол. XVII ст.?
Література: основна [1, с. 56-66, 106-123; 4, с. 83-91, 137-144]; додаткова [7, с. 89-100, 185-200; 11, с. 125-150; 21, с. 96-145; 22, с. 99- 117, 292-310].
84
5. Українська культура доби козацько-гетьманської держави. Українське бароко
Основна ідея
Лекція знайомить студентів з основними характеристиками й особливостями культури Європи XVII століття, окреслює основні етапи її розвитку й розкриває механізми її функціонування, виявляє конкретну культурно-історичну специфіку.
План лекції
5.1. Загальна характеристика європейської культури Нового часу та її типологічні риси.
5.2. Соціально-політичні чинники розвитку української культури у другій половині XVII - XVIII ст.
5.3. Козацтво та його роль у формуванні національної самовизначеності української культури.
5.4. Українське бароко.
5.5. Життя і творчість Сковороди Г. С. як явище української барокової культури.
5.6. Становлення культури Слобожанщини у XVII - ХІХ ст.
Після вивчення теми студенти набудуть таких компетентностей: ? розкривати специфіку становлення культури Нового часу у європейській культурі та визначати її типологічні риси;
? аналізувати соціально-політичні чинники розвитку української культури у другій половині XVII - XVIII ст.;
? виявляти сутність Українського бароко як загальнокультурного стилю та його прояви у мистецтві;
? розуміти місію Козацтво та усвідомлювати його роль у формуванні національної самовизначеності української культури;
? визначати і усвідомлювати роль творчості Сковороди Г. С. як явища світової та вітчизняної культури;
? характеризувати та усвідомлювати процес становлення культури Слобожанщини у XVII - XIX ст.
85
5.1. Загальна характеристика європейської культури нового часу та її типологічні риси
XVII століття - це особлива епоха в культурному житті європейського суспільства. Ідеали, що відстоювали гуманісти в епоху Відродження, не витримали перевірки реальною дійсністю, у якій не виявилося місця ні для гармонійного розвитку особистості, ні для релігійної терпимості. У цей час чітко позначився рубіж між феодалізмом, що зживає себе, і капіталізмом, який набирає силу.
Завершення централізації держав і встановлення абсолютизму створило умови для інтенсивного розвитку матеріального виробництва. Розквіт мануфактур супроводжувався технічними винаходами повітряних насосів, плавильних печей, водяних двигунів. Інтенсивно розвивається наука, здатна на економічний та політичний підйом у суспільстві. Досить швидко відбувається впровадження у практику матеріального виробництва наукових відкриттів.
Великий внесок у розвиток точних наук внесли видатні вчені цього часу: Б. Паскаль, Р. Декарт, І. Ньютон, Г. Лейбніц, Є. Торичеллі, Л. Бойль та інші. Нові математичні методи дали можливість проводити більш докладний аналіз процесів руху в природі і стали необхідними умовами для подальшого пізнання явищ матеріального світу.
Значних успіхів було досягнуто у вивченні людського організму. Винайдення мікроскопу голландським вченим А. Левенгуком дало можливість досліджувати структуру рослин і живих організмів. Мігель Сервент - іспанський лікар і філософ - визначив мале коло кровообігу.
Відкриття в хімії сприяли розвитку медицини й промислового виробництва.
Підйом у природознавстві проходив у тісному звязку з розвитком філософської думки. Одержують розвиток дві протилежні тенденції: ідеалізм та матеріалізм. У рамках цих напрямів виділяються течії: ідеалістичне навчання Б. Паскаля; раціоналізм Р. Декарта, що базувався і на ідеалістичних, і на матеріалістичних позиціях, а також матеріалістичний сенсуалізм англійських філософів Ф. Бекона, Дж. Локка, Д. Гоббса та ін. [1, с. 67].
У Трактаті "Новий органон" Ф. Бекон проголошував метою науки збільшення влади над природою, одночасно засуджуючи світоглядовий
86 підхід до пізнання світу. Надійним провідником справжнього знання він вважав досвід. Мріяв про суспільство, коли воно, спираючись на науково-технічний прогрес, зможе подібно Богу управляти природою.
Раціоналістичне навчання, створене Р. Декартом, відкидало середньовічну схоластику і стверджувало єдиним провідником справжнього знання-розуму. Ця концепція стала основою розвитку філософського напряму - раціоналізму. Віра в здатність розуму виявити всі таємниці світогляду стала безмежною. Формувався новий образ ідеальної особистості, яка повинна була мати розсудливість, ощадливість, прагнення до матеріального благополуччя.
Не можна не відзначити і той внесок, який зробили у формування нового світогляду такі вчені, як Г. Лейбніц, Д. Гоббс і Дж. Локк.
М. Лейбніц вважав, що чим більше людина розширює свій кругозір, тим більш вона пізнає навколишній світ, тим менше у світі зла і досконаліша гармонія.
Д. Гоббс, вивчаючи людську природу, особливу увагу відводив інстинкту самозбереження як направляючому всіх людських дій. Тому, за його думкою, щоб приборкати природній стан людини, треба заключити суспільний договір, при якому природній стан змінюється громадським. Таким чином, люди віддають державі частину своїх прав і воль, домовляються про дотримання законів, які виражають розумову і моральну природу людини.
Державу Д. Гоббс розглядав як необхідну умову культури, бо "поза державою володіння пристрастей, війна, страх, бідність, мерзотність, самотність, варварство, дикість, неосвіченість; у державі - володіння розуму, світ, безпека, багатство, благопристойність, суспільство, вишуканість, знання і доброзичливість" [1,с. 68].
Дж. Локком вперше була проголошена ідея про принципу розділу влади, так як при такому підході краще за все забезпечується захист прав особистості. Головними природними правами людини він вважав право на власність і право на працю, які можуть дати людям волю, рівність і незалежність.
На відміну від Р. Декарта, який розглядав матеріалістичний світ як механізм і ототожнював досягнення законів механіки з досягненнями законів природи, Дж. Локк віддавав переваги чуттєвому досвіду.
87
Таким чином, XVII ст. заклало основи для формування нового менталітету. Відбувся розпад споглядального світовідчуття. Збільшилась влада людини над навколишнім світом, сформувалась свідомість, повязана з вірою в можливість перебудови суспільства на основах розуму.
5.2. Соціально-політичні чинники розвитку української культури у другій половині XVII -XVIII ст.
Українська культура у зазначений період розвивалася в суперечливих умовах. Визвольна війна (1648 - 1654) змінила не тільки політичний статус України, але й основи культурного розвитку суспільства. Ліквідація в результаті Визвольної війни польсько-шляхетського режиму і формування української національної козацької держави в цілому сприяли розвиткові української культури.
У нових умовах культура розвивалася під охороною держави. Центри освіти та культури поступово перемістилися з західних земель на Наддніпрянщину. Національна організація того часу мала основи в двох центрах - міщансько-духовному та козацькому. Перше середовище розвивалося під час найбільшого напруження боротьби з польськими впливами і проявилося в братських організаціях [4].
З міщансько-духовного середовища вийшло нове письменство, що тісно звязувалося з потребами національної оборони. Учителі, літератори, друкарі, видавці обєдналися в міцний гурт, що творив ідеологію і піднімав свідомість народних мас. Настрій солідарності і непоступливості, витворений братським рухом, відіграв значну роль у 1648 р.
Другий національний організаційний центр створило Запорозьке Військо. Січовий центр мав вплив не тільки на Запорожжі, але всюди, де жили козаки. Нарешті обидві течії зійшлись і спільно зорганізували державу.
Незабаром, після смерті гетьмана Богдана Хмельницького, настала доба, яку історики назвали Руїною. Було все: і криваві конфлікти в колах козацької старшини, і спустошливі війни Росії, Польщі й Туреччини за Україну, і татарські напади, і на довершення - остаточний поділ основного масиву українських земель на Правобережжя, яке залишилося під владою Польщі, і Лівобережжя, де українська Козацька держава опинилась у васальній залежності від Росії, а згодом була зведена до рівня автономної провінції та врешті-решт позбавлена будь-якого
88 самоврядування. Буковина тоді перебувала у складі Молдавського князівства - васала Туреччини, а на Закарпатті господарювали угорські магнати.
Розподіл України поміж чужими державами згубно вплинув на стан культури. Той час, коли в Лівобережній Україні - Гетьманщині - зберігались інститути української державності чи навіть їхні залишки, був сприятливим для творчого розвитку культури. Українська культура спромоглася на таку силу й оригінальність, що не тільки позбулась полонізації, не тільки протистояла московському наступові, але й здобула собі великий вплив у Московщині.
Особливо цей вплив поширився після 1654 року, тобто після Переяславської угоди, але ще до того, в 1649 році, цар Олексій запросив з України вчених людей надрукувати в Москві справну Біблію. Книжки до читання, книжки церковні, шкільні підручники, наукові твори - все це йшло з України до Москви.
Вплив український відбився на будівництві, малюванні, на одязі, співах, на музиці, правництві та літературі. І все це стало можливим завдяки зрослій вазі й авторитетові, а відтак і діяльності козацтва.