Історія становлення етики як науки. Аналіз людської поведінки у всій багатоплановості її прояву. Засновник етики як науки та автор терміну "етика" - давньогрецький філософ Аристотель. Мораль - як визначеність особистості у стосунку до самої себе.
Аннотация к работе
Предмет етикиПравда кожна із названих наук має свою специфіку, своє бачення, свій "інтерес" при дослідженні, що й визначає власне предмет будь якої науки. Отже, моральна проблематика передусім розгортається в системі координат Добра та Зла, уточнюючись цілою низкою понять, а відтак і породжуючи цілу низку питань, котрі рано чи пізно постають перед людиною мислячою, котра прагне наповнити своє життя певним змістом і при пошукові відповіді на питання "Яким змістом?" і "Заради чого?" звичайної житейської мудрості та досвіду кола знайомих, як правило, недостатньо для переконливої аргументації. Етика - це філософське знання, котре має свою тривалу історію та певні особливості у порівнянні з іншими галузями наукового знання про природу, людину, суспільство. Одна з особливостей етики полягає в тому, що традиційно-академічний підхід, котрий вимагає розпочинати вивчення будь-якої навчальної дисципліни з чіткого окреслення предмету, не може бути в повній мірі дотриманим з тієї причини, що тема предмету етики фактично є підсумком, узагальненням основних теоретичних результатів, оскільки розгляд предмету етики може бути ототожнений зі всім її змістом. В процесі викладання етики вже усталилась певна традиція подавати розгляд її предмету як виклад історії її становлення, попереднього огляду основної проблематики, визначення її статусу, специфіки, структури та актуальних завдань.Але допитливо - критичний погляд, може зауважити, що будь-яке існуюче на сьогоднішній день наукове знання веде свій родовід від філософії і це не виступає необхідним і достатнім доказом його філософського характеру. Тому, по-друге, звернемо увагу на те, що етика як і філософія має справу з універсаліями, тобто найбільш загальними поняттями. Такими для етики є, передусім, поняття Добра та Зла, оскільки завдання етики полягає не лише в дослідженні конкретно-історичного змісту цих понять, а й в проясненні їхньої сутності, природи, способів обґрунтування. По-третє, предмет етики - мораль - в контексті новітніх поглядів, розуміється як певний модус відношення людини до дійсності (мається на увазі уся повнота людських відносин та ставлення до світу природи в цілому), що підтверджує філософський характер етики, оскільки предметом філософського осмислення є загальні основи людського буття та відношення до світу в цілому. Якщо розглядати етику та філософію крізь призму стосунку частини та цілого, то етика не є однозначно підпорядкованою частиною, сутність котрої визначається сутністю цілого.Ідейне багатство етичного знання, набуте за тисячолітню історію, відзначається не лише неабиякою різноманітністю постановки проблем, суперечливістю (чи докорінною протилежністю) їхнього обґрунтування, різними інтерпретаціями моралі, а й розумінням змісту самої етики - від розуміння її наукового статусу, окреслення предметно-проблемного поля, визнання істинності/неістинності зроблених нею висновків до постановки завдань та визначення функцій етичного знання. Потреба в напрацюванні чіткої структури етичного знання обумовлена як внутрішньо дисциплінарними чинниками, що забезпечують самоорганізацію певного виду знання, його логічне впорядкування, так і чинниками зовнішнього порядку, спрямованими на забезпечення його систематичного викладу в навчальній та довідковій літературі. Варто зазначити, що проблема систематизації етичного знання лежить поза компетенцією етики як такої, і є однією із проблем так званої метаетики, предметом дослідження котрої є сама етика, а не моральні принципи поведінки, норми, доброчинності.
План
Зміст
1. Історія становлення етики як науки
2. Етика як філософське знання
3. Структура етичного знання
Список використаної літератури
1. Історія становлення етики як науки
Список литературы
1. Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений: Учебное пособие для студентов обучающихся по экономическим специальностям. - М.: "Финансы и статистика", 2010. - 208 с.
2. Гах Й.М. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 160 с.
3. Герасимчук А.А., Тимошенко О. І. Етика та етикет. - К.: ЄУ. - 2011. - 350 с.
4. Герчикова И.Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учебн. пособие - М.: Консалтбанкир, 2012. -576 с.
5. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. - К.: Наукова думка, 2011. - 242 с.
6. Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навч. посібник. -2-е вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 224 с.
7. Кубрак О.В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч. посібник. - Суми: ВДТ "Університетська книга", 2010. - 288 с.
8. Малахов В.Г. Етика: Курс лекцій. - К.: Либідь, 2010. - 304 с.
9. Мартыненко Н.М. Основы менеджмента: Учебник. - К.: Каравелла, 2013. - 496 с.
10. Палеха Ю. І. Ділова етика: Навчально-методичний посібник. - К.: ЄУФІМБ, 2012.- 250 с.
11. Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Навч. Посібник. - К.: Кондор, 2010. - 356 с.
12. Сердюк О.Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посібник. - К.: Професіонал, 2014. - 432 с.
13. Статінова Н. П., Радченко С.Г. Етика бізнесу: Навч. посібник. - К.: КНТЕУ, 2010. - 280 с.