Комплексний аналіз норм як кримінального та кримінально-процесуального, так і цивілістичного законодавства. Визначення сутності та спрямованості доказової діяльності стосовно цивільного позову у кримінальному судочинстві та практики їх застосування.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, Нор Василь Тимофійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, Шумило Микола Єгорович, проректор з наукової роботи університету “Крок” кандидат юридичних наук, доцент, Гурджі Юлія Олексіївна, доцент кафедри кримінального процесу Одеської національної юридичної академіїВодночас КПК чітко не визначає мінімальне коло обставин, доказування яких обовязково повинно бути здійснене як неодмінна та обовязкова умова правильного вирішення цивільного позову у кримінальному процесі. Обставини предмета доказування щодо цивільного позову (елементи його структури) є відмінними від обставин загального предмета доказування у кримінальній справі, вони випливають не лише з норм кримінального права та процесу, але й норм матеріального та процесуального права цивілістичної сфери та є підставами для застосування цих норм під час здійснення провадження щодо цивільного позову. Але, не дивлячись на те, що у радянський та й пострадянський період увага науковців значною мірою зосереджувалася на постраждалих від злочинів та питаннях відшкодування їм шкоди у кримінальному судочинстві, у тому числі й шляхом позовної форми захисту, а також що окремі питання предмета доказування щодо цивільного позову досліджувалися деякими з перелічених науковців, все ж самостійному дисертаційному дослідженню в Україні, яке, крім того, ґрунтувалося б на оновленому кримінально-процесуальному, новому цивільному та кримінальному законодавстві України, предмет доказування щодо цивільного позову у кримінальному судочинстві не піддавався. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз норм як кримінального та кримінально-процесуального, так і цивілістичного законодавства, які визначають сутність та спрямованість доказової діяльності стосовно цивільного позову у кримінальному судочинстві, а також практики їх застосування; теоретичних напрацювань щодо відшкодування шкоди у кримінальному процесі шляхом цивільного позову та предмета його доказування, зокрема, визначення його структури; виявлення недоліків нормативного та практичного характеру стосовно відшкодування шкоди шляхом цивільного позову, зокрема у діяльності, повязаної з його доказуванням; формулювання на цій основі пропозицій стосовно внесення змін до чинного законодавства та внесення пропозицій по вдосконаленню проекту КПК, спрямованих на найбільш ефективний та дієвий захист прав, порушених злочином, у кримінальному судочинстві шляхом цивільного позову. Спеціальними методами дослідження стали: історичний метод, який використовувався при порівнянні сучасного цивільного законодавства, положення якого підлягають застосуванню під час провадження щодо цивільного позову у кримінальній справі, з положеннями цього законодавства, які були чинними до прийняття нового Цивільного кодексу; порівняльно-правовий, який використовувався при співставленні наявних у літературі наукових позицій з нормами чинного законодавства, а також норм цивільного та кримінально-процесуального законодавства у сфері регулювання відшкодування шкоди шляхом позовної форми у кримінальному процесі, зокрема доказової діяльності, повязаної з цивільним позовом, а також норм українського законодавства із законодавством Російської Федерації, а в деяких випадках і проекту КПК щодо цих питань, що дозволило виявити недосконалості чинного законодавства у цій сфері та запропонувати зміни і доповнення до нього; системно-аналітичний метод, який використовувався при зясуванні внутрішніх звязків між нормами права цивілістичної сфери та кримінально-процесуального у сфері регулювання відшкодування шкоди шляхом цивільного позову; статистичний метод, який використовувався при вивченні матеріалів кримінальних справ; соціологічний метод при опитуванні потерпілих шляхом анкетування.Розділ перший “Поняття і зміст предмета доказування щодо цивільного позову у кримінальній справі” складається з двох підрозділів, у яких дисертант виходячи із положень доказового права, змісту загального предмета доказування у кримінальній справі, характеризує суть предмета доказування щодо цивільного позову, формулюючи на цій основі його дефініцію та визначає найбільш оптимальну його структуру. У підрозділі 1.1 “Сутність предмета доказування щодо цивільного позову у кримінальній справі та його поняття” автор наводить та характеризує обставини, які свідчать про необхідність виділення предмета доказування щодо цивільного позову у формі теоретичної конструкції та закріплення його у вигляді окремої норми КПК.