Проблема визначення поняття доказування в кримінальному процесі. Процес дослідження і перевірки доказів. Предмет і межі доказування. Класифікація учасників кримінального процесу. Особливості предмета доказування у справах про злочин неповнолітніх.
Аннотация к работе
ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА» Курсова робота з дисципліни: Кримінальний процес на тему: “Предмет і межі доказування у кримінальному провадженні”І від того, на скільки точно, повно буде досліджено всі матеріали справи, від того, чи буде додержано вимог закону, залежатиме правильність рішення суду. Це має дуже важливе значення, оскільки основним завданням кримінального судочинства є дотримання всіх вимог закону для того, щоб кожен, хто скоїв злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинуватий не був покараним. На всіх стадіях розвитку юриспруденції доказам та доказуванню приділялася значна роль. Немає визначення джерел доказів, що призвело до того, що в кримінально - процесуальній літературі немає взагалі згоди з приводу того, що вважати доказом, а що його джерелом і чи є взагалі різниця між цими двома поняттями. Предметом роботи є сукупність елементів, що складають зміст процесу доказування, визначення значення кримінально - процесуального доказування, характеристика особливостей процесу доказування на різних стадіях кримінального процесу, сукупність фактів та обставин обєктивної дійсності, зясування яких є метою і завданням кримінального судочинства, а також характеристика джерел доказів, закріплених в кримінально - процесуальному кодексі України.доказування кримінальний злочин неповнолітнійЛобойко, кримінально - процесуальне доказування - це здійснювана в правових і логічних формах частина кримінально - процесуальної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, що полягає у висуванні можливих версій щодо системи юридично значущих обставин кримінальної справи, у збиранні, перевірці та оцінці доказів за цими версіями, а також в обґрунтуванні на досудовому слідстві достовірного висновку про доведеність вини особи та його подальше обстоювання у судових стадіях процессу [7; с.115] Удалова вважає, що доказування в кримінальному процесі - це здійснювана у встановленому законом порядку діяльність органів слідства, прокуратури, суду, особи, що проводить дізнання за участю інших субєктів процесу із збирання, перевірки та оцінки доказів та їх процесуальних джерел, а також формулювання на цій основі певних тез і наведення аргументів для їх обґрунтування. Як бачимо, зазначені вище науковці включають в процес доказування збирання, перевірку та оцінку доказів, що проводиться органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду. Костіна, поняття доказування можна визначити таким чином: це - діяльність у порушеній кримінальній справі судді, прокурора, слідчого, дізнавача, інших уповноважених кримінально - процесуальним законом субєктів, основу якої складають логічно - аналітичні операції з перевірки й оцінки сформованих доказів, з метою встановлення підстав для кримінальної відповідальності і застосування покарання, захисту невинних осіб від необґрунтованого засудження, шляхом використання доказів для обґрунтування і мотивування відповідних процесуальних рішень. Під доказуванням слід розуміти діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду по збиранню, перевірці та оцінці зібраних доказів та їх джерел та формування на їх основі відповідного висновку.Белкін вважає, що доказування - це процес встановлення істини у судочинстві її пізнання, обґрунтування уявлень про її зміст [8; с.1]. Фойницький писав, що доказування має той самий зміст, що у логіці термін доказ [18; с.28]. С. Тальберг переконаний, що вчення про докази становить найбільш суттєву і важливу частину кримінального судочинства, оскільки всі судові дії у кожному окремому випадку спрямовані на збирання, встановлення і оцінку доказів для досягнення істини з питань про факт злочину і винність особи [31; с.16]. Джатієв ототожнює доказ і доказування, вважаючи його обґрунтуванням висновків [14; с.47], проте, не можна вважати кримінально - процесуальне доказування доказом та урівнювати доказ з обґрунтуванням, адже доказом у його точному значенні займається лише суд при складанні вироку. Як елементи процесу доказування, слід розглядати збирання, дослідження перевірку, закріплення та оцінку як доказів, так і їх джерел.Розглядаючи зміст кримінально - процесуального доказування більшість авторів виділяють два його види: доказування як дослідження фактичних обставин справи, і доказування як логічне і процесуальне доведення визначеної тези, ствердження висновків по справі. Особливістю встановлення істини у кримінальній справі є те, що злочин для субєкта доказування - подія минулого, і тому доказування являє собою відновлення обставин його вчинення за інформацією, що залишилась у свідомості людей та на матеріальних обєктах.[11; с.107] Отже доказування в кримінальному процесі полягає у збиранні доказів, їх закріпленні, перевірці, відповідній оцінці та отриманні обґрунтованих висновків по цій справі. Доказування в кримінальному судочинстві як різновид процесу пізнання є діяльністю розумовою, що протікає відповідно до законів логіки, у визначених логічних формах.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛЬНО - ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ
1.1 Проблема визначення поняття доказування в кримінальному процесі
1.2 Поняття, суть, елементи кримінально - процесуального доказування
1.3. Зміст кримінально - процесуального доказування
1.4 Кримінально - процесуальне значення доказування
1.5 Поняття і класифікація учасників доказування
РОЗДІЛ ІІ. ПОНЯТТЯ, СУТЬ ПРЕДМЕТА ТА МЕЖ ДОКАЗУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
2.1 Визначення поняття предмету кримінально - процесуального доказування
2.2 Складові предмету доказування
2.3 Особливості предмета доказування в кримінальному процесі
2.4 Особливості предмета доказуванняу справах про злочин неповнолітніх
2.5 Поняття меж доказування і їх співвідношення з предметом доказування