Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з абдомінальною травмою. Оцінка впливу діагностичних показників та лікувальної тактики на кількість післяопераційних ускладнень та показники летальності. Розробка нових способів діагностики захворювання.
Аннотация к работе
Контроль АТ після курсу вертебрологічного лікування.78,44 ± 1,48 <0,001 трьома препаратами, але внаслідок проведеного вертебрологічного лікування покращилась чутливість до медикаментозної терапії, зменшилась кількість кризів. 2) після вертебротерапії гіпертонічні кризи, які спостерігались 1 раз в тиждень, зникли у 36 із 38 пацієнтів, а також у 73із76осіб,у якихкризи траплялись 2-Зрази намісяць (p0,05). Для вивчення ефекту вертебротерапії проводили контроль АТ через 1, 3 та 6 місяців. Вертебротерапія дозволяє підвищити чутливість до антигіпертензивних препаратів, зменшити їх дозу і тим самим мінімізувати ризик побічних ефектів, краще контролювати АТ, попередити гіпертензивні кризи та цереброваскулярні ускладнення АГ. Включення вертебротерапевтичних методів у комплекс лікувальних заходів при лікуванні АГ в перспективі дозволить зменшити фармакологічне навантаження та сприятиме оптимізації терапії АГ.Показник смертності від травм в Україні перевищує аналогічні показники європейських країн і становить 106,7 на 100 тис. населення, в тому числі від дорож-ньо-транспортних пригод(ДТП) - 14,28 на100 тисяч населення (2012 рік), в 2007 році цей показник становив 20,4 на 100тис. населення, це зниження було обумовлено підвищенням штрафних санкцій за безвідповідальну поведінку учасників дорожнього руху. В загальній структурі смертності населення України смертність від травматизму з року в рік стабільно займає 2 місце [Анкин, 2004; Бойко, 2008]. Впродовж 1 години після травми в хірургічний стаціонар госпіталізовано - 16,4% (163), впродовж перших 6 годин після травмування - 72,2% (718), впродовж перших 12 годин - 6,4% (63), впродовж перших 24 годин - 2,6% (25), після 24 годин з моменту травмування - 2,4% (25). Враховуючи, що порушення життєво важливих функцій повинні бути терміново усунені, а синдромна терапія повинна випереджувати постановку повного діагнозу, тому виділяли 3 групи трав-мованихпацієнтів:1група-постраждалізтяжкими травмами та вираженими порушеннями гемодинаміки - 126 (34,8 %); 2 група - постраждалі з тяжкими травмами, або припущенням на їх наявність, та стабільними показниками гемодинаміки - 161 (44,3 %); 3 група-з легкими травмами - 75 (19,9 %). Стосовно впливу вікового фактору на хірургічні наслідки отримали закономірність: сприятливе значення прогностичного коефіцієнту для групи до 29 років ( 0,74), в групі 30-39 років фактор віку на перебіг та наслідки не впливає, а починаючи з групи 40-49 років, має поступовий негативний вплив на результати лікування (значення =-0,85), в групі старшій 50 років це значення вже суттєво впливає на незадовtrial наслідки (-2,13) і особливо в віковій групі старшій 65 років (-3,0), що виражається в значеннях відповідних ко-ефіtrialів.
Список литературы
Анкин Л. Н. Политравма (организационных, тактические и методологические проблемы) / Л. Н. Анкин. -М. : МЕДПРЕСС-информ, 2004. - 176 с.
Бисенков Л. Н. Неотложная хирургия груди и живота: руководство для врачей / Бисенков Л. Н., Зубарев П. Н., Трофимов В. М. - СПБ. : Гип-
пократ, 2002. - 512 с. Соколов В. А. Множественные и сочетан-Бойко В. В. Закрита травма живота / В. ные травмы / Соколов В. А. - М. : В. Бойко, М. Г. Кононенко. - Х., 2008. ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 512 с.
- 528 с. Хирургия повреждений печени [Бойко В. Политравма: хирургия, травматология, В., Замятин П. Н., Удербаев Н. Н. и анестезиология, интенсивная тера- др.]. - Х., 2007. - 240 с. пия ; под ред. Ф. С. Глумчера, П. Д. Цыбуляк Г. Н. Общая хирургия повреж-Фомина, Е. Г. Педаченко. - К., 2012. дений / Цыбуляк Г. Н. - СПБ. : Гип- 736 с. пократ, 2005. - 648 с.
Годлевский А.И., Саволюк С.И., Климас А.С.
ПРЕДИКТОРЫ РАЗВИТИЯ ОСЛОЖНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ С ИЗОЛИРОВАННОЙ И СОЧЕТАННОЙ ТРАВМОЙ ОРГАНОВ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ
Резюме. В статье выполняется анализ результатов хирургического лечения больных с абдоминальной травмой с пози-
548
“Вісник Вінницького національного медичного університету” 2014, №2, Т.18
КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ции оценки влияния отдельных факторов, диагностических показателей, методов и лечебной тактики на количество послеоперационных осложнений и показатели летальности, предлагаются к использованию новые диагностические способы, маркеры и прогностические шкалы, которые позволяют конкретизировать показания к выбору консервативного лечения, методов инвазивного мониторинга и принципов хирургического лечения, повысить качество послеоперационной курации больных с изолированной и сочетанной абдоминальной травмой.
PREDICTORS OF DEVELOPMENT OF COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH ISOLATED AND COMBINED TRAUMA OF ABDOMEN ORGANS
Summary. In the work the analysis of results of surgical treatment of patients with abdominal trauma and estimation of the impact of individual factors, diagnostic indicators and methods of treatment tactics on the number of postoperative complications and mortality rates, are offered to use new diagnostic methods and prognostic markers of scale, allowing more specific indications for technology choice of conservative treatment, invasive monitoring techniques and principles of surgical treatment, improve the quality of postoperative supervision patients with isolated and combined abdominal trauma.
Key words: abdominal trauma, isolated and combined injury, diagnostic markers, predictors of complications and mortality, prognostic score, postoperative monitoring.
Статтянадійшладодруку04.06.2014р.
Годлевський Аркадій Іванович - д.м.н., проф., зав. кафедрою хірургії №2 Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; 38 0432 26-98-14; ole_jik@i.ua
Саволюк Сергій Іванович - д.м.н., доц. кафедри хірургії №2 Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; 38 0432 67-07-15; savoluk@meta.ua
Клімас Андрій Сергієвич - лікар-інтерн МКЛШМД; a_klimas@mail.ru
Ключові слова: обтураційна жовтяниця непухлинної етіології, методи хірургічної біліарної декомпресії, ступінь післяопераційноїбезпеки,постдекомпресійнадисфункціяпечінки,критичниймоментпостдекомпресійногоперіоду.
Вступ
Однією з основних тенденцій сучасної біліарної хірургії є поляризація її методів та технологій інвазивного впливу, що протиставляються один одному за своєю ефективністю та доцільністю використання в кожному конкретному клінічному випадку. На одному полюсі розташовуються сучасні методи малоінвазивної хірургії, що включає відеоасистовані ендоскопічні та лапароскопічні методи,рентгенбіліарнічерезшкірні черезпечінковівтру-чання, потужна інноваційна складова яких забезпечує вигіднутавиразну малотравматичність хірургічноїінвазії. На протилежному полюсі розташовуються традиційні методи агресивної лапаротомної хірургії [Гальперин, 2011]. Саме це протистояння лежить в основі існуючих протиріч вибору методів та технологій хірургічного лікування хворих на обтураційні жовтяниці непухлинної етіології (ОЖНПЕ) та єпричиною незадовільних результатів та великої кількості післяопераційних ускладнень, чільне місцесередякихзаймають постдекомпресійні дисфункції печінки різного ступеня декомпенсації, які віддзеркалюють ті морфофункціональні зміни в печінці, що виникають внаслідок біліарної декомпресії, і які до цього часу вивчені недостатньо.
Узагальнення результатів різних досліджень дозволяє виділити декілька теорій патогенезу постдекомп-ресійнихдисфункцій печінки.Для використання методів зовнішньої та внутрішньої біліарної декомпресії існують наступні парадигми: 1) теорія гідравлічного ушкодження паренхіми печінки при різких коливаннях тиску
“Вісник Вінницького національного медичного університету” 2014, №2, Т.18