Визначення розповсюдженості факторів ризику раптової серцевої смерті серед хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію. Вплив додаткового призначення омега-3 поліненасичених жирних кислот на клінічний перебіг та показники добового моніторування ЕКГ у хворих.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИРобота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України, м. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Целуйко Віра Йосипівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри кардіології та функціональної діагностики. Офіційні опоненти: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Амосова Катерина Миколаївна, Національний медичний університет ім. доктор медичних наук, професор Сичов Олег Сергійович, Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Основною причиною раптової смерті серед хворих на ГКМП вважається первинна електрична нестабільність серця - фібриляція шлуночків (Амосова К.М., 2002 р.). Було проведено багато досліджень по вивченню розповсюдженості раптової серцевої смерті серед населення світу, але досі не визначена питома вага гіпертрофічної кардіоміопатії у структурі раптової серцевої смерті в загальній популяції. Але досліджень з застосуванням омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих з ГКМП не проводилося. Цікавим є вивчення ефективності омега-3 поліненасичених жирних кислот з метою впливу на чинники раптової серцевої смерті у хворих на ГКМП. Підвищити ефективність лікування хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію на підставі вивчення поширеності предикторів раптової смерті та ефективності омега-3 поліненасичених жирних кислот.I група-хворі, які не мають факторів ризику раптової серцевої смерті (20 осіб), II група - хворі з наявністю факторів ризику раптової серцевої смерті (60 осіб). Група хворих з наявністю факторів ризику була умовно поділена на три підгрупи: - в групі II А, які не мали значних шлуночкових порушень ритму (епізоди нестійкої шлуночкової тахікардії), застосовувалася схема лікування з використанням бета-блокаторів та сартанів у середньо терапевтичних дозах; При аналізі протоколів судовомедичної експертизи нами були виділені 3 групи померлих з різними морфологічними варіантами захворювання: хворі гіпертрофічною кардіоміопатією без ознак інших захворювань серця - 37 чоловік (55,2%), хворі на ГКМП з дилатацією порожнин - 13 чоловік (19,4%) і хворі, у яких ГКМП сполучалася з помірним коронарним атеросклерозом - 17 чоловік (25,4%). Питома вага померлих ГКМП з дилатацією порожнин була максимальною у віці 20-29 років (33,3%) і 30-39 років (35,7%), та з віком зменшувалася (21,7% в 40-49 років, 9,5% в 50-59 років і у віці 60 і вище років була відсутня). У той же час питома вага померлих, у яких спостерігалося сполучення ГКМП із коронарним атеросклерозом, з віком збільшувалася (у віці до 30 років не виявлялася, у віці 30-39 років - 14,3%, у віці 40-49 років - 30,5% і 50-59 років - 28,6%, максимальною була у віці понад 60 років - 50%).В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення актуальної наукової задачі кардіології - оцінено питому вагу гіпертрофічної кардіоміопатії в структурі раптової смерті, встановлені демографічні особливості та виділені морфологічні варіанти сердець померлих раптово хворих на ГКМП, ретельно проаналізована поширеність факторів ризику раптової смерті серед хворих на ГКМП та запропоновані нові підходи до медикаментозної корекції порушень серцевого ритму з застосуванням омега-3 поліненасичених жирних кислот. Раптова смерть серед чоловіків, хворих на ГКМП, наставала в середньому на 6,5 років раніше, ніж у жінок. Результати вивчення поширеності факторів ризику раптової смерті серед хворих на ГКМП свідчать, що більша частина хворих (70%) мають фактори ризику раптової смерті. Хворі високого ризику раптової смерті мали більш тяжкий перебіг захворювання. Серед хворих з подовженим інтервалом QTC переважають хворі високого ризику раптової смерті (75,7%).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення актуальної наукової задачі кардіології - оцінено питому вагу гіпертрофічної кардіоміопатії в структурі раптової смерті, встановлені демографічні особливості та виділені морфологічні варіанти сердець померлих раптово хворих на ГКМП, ретельно проаналізована поширеність факторів ризику раптової смерті серед хворих на ГКМП та запропоновані нові підходи до медикаментозної корекції порушень серцевого ритму з застосуванням омега-3 поліненасичених жирних кислот.
1. За даними судовомедичної експертизи доля ГКМП у структурі раптової серцевої смерті в Харківському регіоні за 2007 рік становила 4,1%. Раптова смерть серед чоловіків, хворих на ГКМП, наставала в середньому на 6,5 років раніше, ніж у жінок. Доля померлих чоловіків майже у 3 рази перевищувала жінок.
2. За даними судовомедичної експертизи встановлені 3 морфологічні форми ГКМП: ГКМП без наявності інших захворювань серця (55,2%), ГКМП з дилатацією порожнин (19,4%) та поєднання ГКМП із помірним коронарним атеросклерозом (25,4%). Смерть хворих на ГКМП з дилатацією порожнин наставала в більш молодому віці.
3. Результати вивчення поширеності факторів ризику раптової смерті серед хворих на ГКМП свідчать, що більша частина хворих (70%) мають фактори ризику раптової смерті. Хворі високого ризику раптової смерті мали більш тяжкий перебіг захворювання. Доведено вікові відмінності у поширеності факторів ризику раптової смерті. У віці до 40 років усі фактори ризику раптової смерті зустрічались частіше, ніж у старших вікових групах (85,7% і 66% відповідно).
4. Значна частина хворих на ГКМП мають подовжений коригований інтервал QTC на стандартній ЕКГ (37%). Серед хворих з подовженим інтервалом QTC переважають хворі високого ризику раптової смерті (75,7%). Доведений достовірний звязок величини QTC та дисперсії інтервалу QT із середньою кількістю епізодів нестійкої шлуночкової тахікардії на добовому моніторі ЕКГ.
5. Підвищення рівня СРБ у хворих на ГКМП асоціюється з більш тяжким перебігом захворювання і частіше виявляється у хворих високого ризику раптової смерті. Хворі із симетричною формою захворювання мають достовірно вищий рівень СРБ - (17,0±3,94) мг/л у порівнянні з (6,81±0,85) мг/л у хворих з асиметричною формою захворювання. Встановлений достовірний звязок між рівнем СРБ та життєво небезпечними порушеннями ритму.
6. Додаткове призначення омега-3 поліненасичених жирних кислот хворим на ГКМП високого ризику достовірно знижує частоту синкопальних станів на 16,6%, ішемії міокарда на 26%, кількість шлуночкових екстрасистол у 5 разів та епізодів нестійкої шлуночкової тахікардії з медіани 1 (0-1) до 0 (0-0). Також під впливом омега-3 кислот достовірно знижувався рівень СРБ на 23,5% та величина коригованого інтервала QT з (0,45±0,01)с до (0,43±0,02) с.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Хворим на ГКМП високого ризику раптової смерті необхідно забезпечувати ретельне спостереження з застосуванням Холтерівського моніторування ЕКГ з метою виявлення життєво небезпечних порушень ритму серця.
2. Визначення показнику коригованого інтервалу QTC та дисперсії QT на стандартній ЕКГ спокою у хворих на ГКМП важливо використовувати для виявлення хворих з потенційно небезпечними порушеннями ритму серця.
3. Хворим на ГКМП необхідне проведення аналізу крові з визначенням рівня СРБ високої чутливості, який допомагає виявити хворих з більш тяжким перебігом захворювання.
4. Хворим високого ризику, які мають небезпечні шлуночкові порушення ритму на добовому моніторі ЕКГ, рекомендоване призначення препарату аміодарону. В якості препарату резерву можливо розглядати призначення омега-3 поліненасичених жирних кислот.
Список литературы
1. Возможные причины внезапной кардиальной смерти в Харьковской области / В. И. Целуйко, Е. А. Белостоцкая, К. Л. Крейндель, Н. В. Матвийчук, Ю. Н. Кравченко, А. В. Кись, В. Е. Паламарчук // Український кардіологічний журнал. 2008. №6. С. 8-12. (Особисто здобувачем було проведено аналіз протоколів судовомедичної експертизи хворих на ГКМП, які померли раптово, була проведена статистична обробка даних).
2. Целуйко В. И. Предикторы внезапной сердечной смерти у больных гипертрофической кардиомиопатией / В. И. Целуйко, Е. А. Белостоцкая // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. 2009. №1. С. 14-21. (Особисто здобувачем визначена мета наукової роботи, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написано та підготовлено публікацію до друку).
3. Целуйко В. Й. Вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот на клінічний перебіг і фактори ризику раптової смерті при гіпертрофічній кардіоміопатії / В. Й. Целуйко, О. О. Білостоцька // Ліки України. 2009. №6. С. 28-30. (Особисто здобувачем зібраний клінічний матеріал, призначене лікування та проведений контроль його виконання, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написано та підготовлено публікацію до друку).
4. Целуйко В. Й. С-реактивний білок у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію / В. Й. Целуйко, О. О. Білостоцька // Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2009. Том 10. №3. С. 315-318. (Особисто здобувачем визначена мета наукової роботи, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написано та підготовлено публікацію до друку).
5. Целуйко В. И. Генетические основы гипертрофической кардиомиопатии / В. И. Целуйко, Е. А. Белостоцкая // Український кардіологічний журнал. 2008. №4. С. 118-122. (Особисто здобувачем було проведено пошук вітчизняної та іноземної літератури за даною темою, аналіз отриманих даних, написані основні частини статті).
6. Целуйко В. Й. Коригований інтервал QT та дисперсія інтервалу QT у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію / В. Й. Целуйко, О. О. Білостоцька, К. Ю. Кіношенко // Український кардіологічний журнал. 2010. №2. С. 68-71. (Дисертантом визначена мета наукової роботи, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написано та підготовлено публікацію до друку).
7. Целуйко В.И. Сравнительная эффективность применения амиодарона и омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в лечение желудочковых нарушений ритма у больных гипертрофической кардиомиопатией / В.И. Целуйко, Е.А. Белостоцкая, К.Ю. Киношенко // Серцево-судинна хірургія: щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.- 2010. Вип. 18. С. 675 - 678. (Особисто здобувачем зібраний клінічний матеріал, призначене лікування та проведений контроль його виконання, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написано та підготовлено публікацію до друку).
8. Целуйко В. И. Место гипертрофической кардиомиопатии в структуре внезапной смерти в Харьковской области / В. И. Целуйко, Е. А. Белостоцкая // Медицина неотложных состояний. 2009. №1(20). С. 82-84. (Особисто здобувачем було проведено аналіз протоколів судовомедичної експертизи хворих на ГКМП, які померли раптово, була проведена статистична обробка даних, написаний розділ, де викладено матеріали і методи та результати дослідження, сформульовані висновки).
9. Целуйко В. И. Внезапная кардиальная смерть при гипертрофической кардиомиопатии / В. И. Целуйко, Е. А. Белостоцкая // Внутрішня медицина. 2009. №1-2 (13-14). С. 37-40. (Особисто здобувачем було проведено аналіз протоколів судовомедичної експертизи хворих на ГКМП, які померли раптово, визначена мета наукової роботи, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний розділ, де викладено матеріали і методи та результати дослідження, сформульовані висновки).
10. Білостоцька О. О. С-реактивний білок у хворих на ГКМП / О. О. Білостоцька // Науково-практична конференція молодих вчених «Медицина XXI століття»: тези допов. Х., 2009. С. 16. (Особисто здобувачем визначена мета наукової роботи, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написано та підготовлено тези до друку).
11. Целуйко В.Й. Вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот на показники Холтерівського моніторування ЕКГ у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію/ В.Й. Целуйко, О.О. Білостоцька // Науково-практична конференція «Щорічні терапевтичні читання»: тези допов. Х., 2010. С. 264. (Автором визначена мета наукової роботи, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написано та підготовлено тези до друку).