Огляд основних питань граматичного аналізу предикатів відношення в українському мовознавстві. Характеристика розробок оригінального методу поділу семантико-синтаксичних одиниць. Аналіз поняття функціонування предикатів відношення в структурі речення.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукАктуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю побудови методики комплексного аналізу мовного матеріалу, що передбачає вивчення лексичних одиниць не тільки на парадигматичному рівні, але й у структурі предикатного виразу в цілому, тобто на рівні синтагматичної сполучуваності, дослідження семантико-синтаксичних звязків між компонентами конструкції. Поєднання декількох аспектів дає можливість теоретично та практично осмислити такі актуальні проблеми сучасного українського мовознавства, як питання про семантичне наповнення предикатної одиниці та її реалізацію у семантико-синтаксичній структурі предикатного виразу, співвідношення значеннєвого наповнення предиката та змісту речення. Пропонована для розгляду семантико-синтаксична група релятивних предикатів не вичленовувалася в українському мовознавстві як окрема ланка, що входить до семантико-синтаксичного поля якості, тому комплексний підхід до аналізу одиниць цієї групи є перспективним та продуктивним. 2) окреслення основних принципів побудови семантико-синтаксичної класифікації предикатних одиниць, яка б могла бути застосована для аналізу не лише української мови; Обєктом дослідження є релятивні предикати української мови, граматично представлені формами різних частин мови (дієсловами, прикметниками, іменниками), які входять до міжчастиномовного ССП якості та становлять у його межах досить замкнену, ієрархієзовану семантичну єдність.Основоположними, характерними ознаками аналізованої нами групи, яка обєднує компаративи, посесиви, компонентиви та релятиви ставлення, є: ядерна позиція релятивної семи та поєднання кількох релятивних елементів у семантичній структурі предиката відношення; відсутність чіткої часової локалізації; обовязкова фактична заповненість двох валентностей, наявних у всіх релятивів - субєктної та обєктної. У ході семантичного аналізу було виведено низку релятивних сем, які тою чи іншою мірою представлені у семантичних структурах предикатів відношення: А) абстрактна релятивна сема, яка наявна в структурі всіх розглядуваних одиниць та протиставляє їх одиницям інших ССП та решті предикатів якості; Отже, предикати розглядуваної групи релятивів можуть позначати посесивні відношення різнопланово: з одного боку - відношення володіння, яке можна кваліфікувати як характеристику субєкта через наявні у нього обєкт або обєкти, наприклад: мати, володіти, бути (у зн. належати) тощо. За своїм семантичним навантаженням та денотативними особливостями предикатні компонентивні вирази можуть бути розділені на три групи, які у свою чергу ділитимуться на вужчі значеннєві підгрупи: родо-видові (парадигматичні) відношення, соціально-політичні відношення, партитивні відношення. Протилежними до регресивів є конструкції, які описують відношення, спрямовані від елементів до цілого, та утворюються на основі таких предикатів: обєднуватися, групуватися, складати, становити тощо.