Встановлення дати, часу і місця канонізації Володимира, як святого. Його важлива роль в літургійному житті Української Греко-Католицької Церкви. Основні особливості літургійних текстів, звичаїв та обрядів, присвячених святу. Походження ікон св. Володимира
Аннотация к работе
Празник рівноапостольного князя Володимира Великого Курсова робота ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Життя і діяльність Володимира Великого 1.1 Юнацькі роки і прихід Володимира на княжий престол (954?. - 972) 1.2 Володимир на княжому престолі до свого навернення ( 980 - 987 ) 1.3 Навернення і охрещення Володимира 1.4 Володимир, як християнський правитель ( 989 - 1015) 1.5 Процес канонізації Володимира Великого Розділ 2. Богослужбові тексти та ікона свята 2.1 Богослужбові тексти свята 2.1.1 Богослуження денного кола 2.1.1.1 Вечірня 2.1.1.2 Утреня 2.1.1.3 Божественна Літургія 2.1.2 Інші богослужіння 2.1.2.1 Мале освячення води 2.1.2.2 Акафіст рівноапостольному князю Володимиру 2.1.2.3 Молебень до св. Надзвичайно важливим і доцільним та водночас цікавим є ще раз перегорнути сторінку тисячолітньої давності історії Руси - України, опинившись у світлій Княжій добі, щоб сьогодні нагадати українцям, що ми великий народ з великою історією та могутнім просвітителем Володимиром Великим, якого величають і шанують усі братні Руські народи за утвердження в Христовій вірі. Ця тема також є досить цікавою особливо з літургійної точки зору оскільки її майже ніхто не досліджував і в богословському доробку нашої Церкви є обмаль матеріалу на цю тему, тому ми повинні детально опрацювати цю недостатню обізнаність, адже Володимир - це наш український святий і віднайти свій особистий молитовний зв’язок з Богом через його посередництво. Серед вінця українських святих яким нагороджена наша Церква, я вирішив зупинити свою увагу на особі Св. Хрещення Русі це справа рук Божих, чи особисте провидіння князя. До цього часу я вважав, що хрещення Русі відбулося в 988 році, проте доведено що це було на рік раніше, християнське ім’я Володимира - насправді Василій і що хрестився він не в Києві, і навіть не в Корсуні, а у містечку Василеві, що біля Києва. Маючи 14 років, Володимир був поїхав зі своїм дядьком лицарем Добринею до Новгорода, щоб після смерті Святослава посісти там княжий престол. Старший брат Володимира Ярополк задумав забрати ще й спадщину Володимира. Таким чином здобув собі у скандинавців загальну пошану, зібрав сильне військо і вирушив з ними на Новгород проти Ярополка. Без великих труднощів підступив Володимир під самий Київ. Не дарма вона знайшла своє відображення в Літописі минулих літ: « І постави кумири на холму вні двора тюремного: Перуна деревяна, а главу єго сребрену, а ус злат, і Хирса, Дажбога, і Стрибога і Симаргла і Мокош. Як талановитий володар, Володимир скоро відчув, що примітивне і бездушне поганство не в силі дати моральних і культурних сил потрібних для збереження і розвитку його величезної країни.