Правовий статус Верховного Суду України в системі судової влади - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО ПРАВОВИЙ СТАТУС ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ СУДОВОЇ ВЛАДИНауковий консультант: - доктор юридичних наук, професор ГОНЧАРЕНКО Владлен Гнатович, Академія адвокатури України, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики, академік Академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України. Офіційні опоненти: - доктор юридичних наук, професор МАЛЯРЕНКО Василь Тимофійович, Київський національний університет культури і мистецтв, декан юридичного факультету, член-кореспондент Академії правових наук України, Заслужений юрист України, - доктор юридичних наук, професор МИХАЙЛЕНКО Олександр Романович, Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка, професор кафедри правосуддя, Заслужений юрист України, - доктор юридичних наук, професор РУДЕНКО Микола Васильович, Харківський національний університет імені В.Н. Захист відбудеться 24 грудня 2009 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Це відображається на окресленні правового статусу Верховного Суду України як найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції, його організації, функціонуванні та процесуальному наповненні діяльності. У звязку з цим виникає потреба в пошуку нових методологічних підходів, застосування яких дало б змогу проаналізувати теоретичні і практичні проблеми правового статусу Верховного Суду України з метою реалізації забезпечення захисту гарантованих Конституцією та законами України прав та свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Метою дисертаційного дослідження є розробка концепції єдності судової влади в Україні, з урахуванням якої визначаються сутність та елементи правового статусу Верховного Суду України в системі судової влади, окреслюються напрями вдосконалення організації та діяльності судової системи і Верховного Суду України. Відповідно до поставленої мети вважається необхідним вирішення таких завдань: 1) здійснити історико-правовий аналіз розвитку положень законодавства про найвищий судовий орган, виявити тенденції правової політики в цій галузі; 2) провести порівняльно-правове дослідження організації діяльності вищих судових органів, їх функцій та місця в судовій системі; 3) дослідити еволюцію ідей щодо розподілу функцій державної влади в аспекті становлення судової влади як незалежної і самостійної складової влади; 4) на підставі теоретичних доробок у галузі судового права розмежувати поняття "судова влада", "правосуддя" і "судова система", "судовий лад" і "судовий устрій" із зазначенням їх співвідношення; 5) визначити місце Верховного Суду України в судовій системі України, окреслити його роль і завдання при здійсненні правосуддя; 6) виокремити функції Верховного Суду України в структурі його діяльності та форми їх реалізації; 7) дослідити структуру Верховного Суду України з визначенням функціонального призначення його підрозділів; 8) дати аналіз і окреслити шляхи вирішення організаційних та прикладних процесуальних проблем діяльності Верховного Суду України; 9) оцінити бачення проблем статусу Верховного Суду України суддями різних ланок судової системи; 10) розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення інститутів судової організації та процесуального права в контексті реформування Верховного Суду України і системи судів держави. Тексти міжнародних договорів і національного законодавства інтерпретувалися з позицій забезпечення єдності всіх органів, які належать до системи судової влади в Україні, а також ролі Верховного Суду України у забезпеченні узгодженої роботи судів загальної юрисдикції.У першому розділі "Розвиток концепцій і законодавства про найвищий судовий орган на різних етапах історії України" акцентовано увагу на ґенезі концептуальних підходів і законодавства з питань створення і функціонування системи судів та найвищого судового органу на територіях сучасної України в історико-правовому аспекті. "Становлення і розвиток правових норм про суд у державних утвореннях на території сучасної України в ІХ-ХІІІ ст." вказано, що за часів Руської держави і Галицько-Волинського князівства за відсутності поділу влади право цих державних утворень було правом привілеїв, а тому судова діяльність князя - найвищого судді на залежних територіях - не внормовувалася. У 1760-1763 рр. на українських землях було здійснено судову реформу, яка передбачала організацію нової системи судів та Генерального військового суду як апеляційної інстанції, що фактично діяв до 1790 р., і найвищої - суду гетьмана.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ