Правовий статус роботодавця - Курсовая работа

Міністерство аграрної політики та продовольства України Виконав: Безлюдов Сергій студент групи П-21 відділення „Правознавство” заочна форма навчанняСучасне законодавство України про працю як невідємна складова загальної системи права України у тісному звязку з розвитком соціально-економічних відносин господарювання формує нові підходи щодо субєктивного складу трудового права. Суттєвою новелою такого періоду є те, що роботодавцем виступає не тільки держава в особі створених нею організацій, підприємств, установ тощо, а й інші повноправні учасники так званого недержавного сектору - це можуть бути колективні, кооперативні, громадські й інші формування, дозволені відповідними нормами права, а також фізична особа як самостійний субєкт трудового права, котра виступає як роботодавець. З початку XIX ст. до 30-х років XX ст. підприємець асоціювався з роботодавцем, господарем підприємства, а трудові відносини розглядалися як договірні відносини, що укладалися між працівником і «господарем» підприємства. Саме ця первісна модель трудових відносин господаря підприємства - підприємця(роботодавця) і працівника була закладена в Статут Міжнародної організації праці (МОП), прийнятого у 1919 р. і донині в Конвенціях і Рекомендаціях МОП за традицією використовується терміни «підприємець і союзи підприємців» як учасників трудових правовідносин. На сьогодні у сфері трудового права така функція роботодавця щодо управління і використання найманої праці набуває самостійного значення та має свою специфіку, особливо із запровадженням різних форм власності та появою у звязку з цим різних організаційно-правових форм господарювання, де правовий статус роботодавців трудових правовідносинах різний.Але щоб стати учасником трудових відносин, потрібна наявність двох факторів - правоздатність і дієздатність конкретної особи, як фізичної, так і юридичної, тобто можливість бути субєктами трудового права зумовлена наявністю трудової право-дієздатності, що включає право і дієздатність особи. У законодавстві України періоду набуття незалежності і початку переходу до ринкових засад функціонування економіки досить часто вживався термін «власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган». Термін «роботодавець» є новим для трудового законодавства України, у Кодексі законів про працю він не вживається. Наголосимо, що останніми роками законодавство поступово переходить від терміна «власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган» до визнаного у світовій практиці терміна «роботодавець». Приміром, цей термін розглядається як власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю (ст.Перехід України до нових механізмів господарювання і виникнення у звязку з цим різноманітних підприємств і організацій, що базуються на різних формах власності, зміцнення їх юридичної та економічної самостійності, розвиток соціального партнерства призвели до зміни правового становища роботодавців, виникненню у них нових прав та обовязків, появи нових повноважень, що вимагають детального вивчення. Всі роботодавці як володільці трудової правосубєктності можуть бути поділені на такі види: роботодавці - юридичні особи і відокремлені підрозділи юридичних осіб; роботодавці державні органи; роботодавці - фізичні особи. До основних ознак правосубєктності роботодавців належать такі: можливість приймати і звільняти працівників; майнова самостійність роботодавця; здатність забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін [2, с. Наприклад, філія підприємства, установи може не бути юридичною особою, але мати трудову правосубєктність, право приймати і звільняти працівників, проте такі повноваження мають бути спеціально надані (делеговані) юридичною особою своїм відокремленим структурним підрозділам.

Зміст правовий статус трудовий роботодавець

Вступ

Розділ 1. Поняття та правовий статус роботодавця у трудових правовідносинах

1.1 Поняття роботодавця як субєкта трудового права

1.2 Трудова правосубєктність роботодавця, його права та обовязки

1.3 Правове становище роботодавця у проекті трудового кодексу України

Розділ 2. Роботодавець як субєкт колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин

2.1 Роботодавець як керівник процесу праці

2.2 Роботодавець як сторона колективних договорів

Розділ 3. Правові аспекти діяльності організацій роботодавців як субєктів соціального партнерства

Висновки

Список використаних джерел

Додатки