Комплексне опрацювання теоретичних положень правового статусу Міністерства внутрішніх справ в бюджетному процесі. Розроблення науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення правового регулювання статусу й діяльності цього учасника бюджетного процесу.
Аннотация к работе
Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукЗначна роль реалізації державних завдань у цій сфері в Україні відведена саме органам внутрішніх справ, головну ланку в системі яких займає МВС України. В умовах обмежених фінансово-економічних та інших ресурсних можливостей МВС України, головним джерелом фінансування якого залишається державний бюджет України, вкрай важливою є участь цього центрального органу влади у процесах формування бюджету, розподілу й перерозподілу та використання бюджетних коштів на потреби відомства. При цьому, безумовно, МВС України як потенційний субєкт бюджетних правовідносин загалом, та бюджетного процесу зокрема, має відповідати базовим критеріям, що висуваються до таких учасників. При цьому здебільшого вони стосуються правового регулювання поведінки субєктів «виконавчої ланки» бюджетного процесу, до числа яких належить і МВС України. Мета дисертації полягає в поглибленні наукових знань і комплексному опрацюванні теоретичних положень правового статусу МВС України в бюджетному процесі та розробленні на цій основі науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення правового регулювання статусу й діяльності цього учасника бюджетного процесу.«Концептуальні основи правової природи бюджетного процесу» виокремлено та проаналізовано сучасні теоретичні положення й правові явища, що слугують основою визначення правової природи бюджетного процесу. «Поняття та класифікація учасників бюджетного процесу», ґрунтуючись на результатах власного дослідження понять, у тому числі шляхом співвідношення базових категорій «субєкт процесу» й «учасник процесу», а також бюджетно-правових категорій «субєкт бюджетного процесу», «субєкт бюджетних правовідносин», «учасник бюджетного процесу» та ін., автором окреслено коло учасників бюджетного процесу (як бюджетно-процесуального провадження) та сформульовано визначення поняття такого учасника. Ґрунтуючись на розумінні бюджетного процесу як виду бюджетно-процесуального провадження, здійснено класифікацію його учасників на такі види: 1) за функціональним призначенням у бюджетному процесі: а) загальнопублічної компетенції у сфері бюджетної політики (у тому числі бюджетного процесу); б) спеціальної публічної бюджетної компетенції; в) »відомчої» бюджетної компетенції; г) внутрішньогосподарської бюджетної компетенції; 2) за ступенем важливості виконуваних процесуальних завдань у провадженні: а) обовязкові учасники; б) факультативні учасники; 3) за критерієм тривалості участі в бюджетному процесі: а) учасники, які діють на постійній основі; б) учасники, які діють тимчасово; 4) за спеціалізацією бюджетних повноважень: а) представницькі органи влади; б) розпорядники бюджетних коштів усіх рівнів; в) одержувачі бюджетних коштів. «Місце та роль Міністерства внутрішніх справ України в системі учасників бюджетного процесу» зазначено, що МВС України в системі учасників бюджетного процесу відіграє роль обовязкового субєкта «відомчої» бюджетної компетенції, що діє на постійній основі та бере участь на стадіях формування, виконання та підсумкового звітування про виконання бюджету як головний розпорядник бюджетних коштів, розпорядник бюджетних коштів нижчого ступеня та відповідальний виконавець бюджетних програм. У результаті ґрунтовного вивчення нормативно-правових положень, що регламентують бюджетно-процесуальну діяльність МВС України на першій стадії, виділено низку проблем правового характеру, зокрема це: а) нормативна неврегульованість окремих процедур здійснення бюджетної діяльності МВС України в статусі відповідального виконавця бюджетних програм; б) наявність колізій норм, що визначають межі основних етапів стадії формування бюджету та граничні терміни виконання окремих процедур, що, як зазначили 35 % опитаних респондентів, спричинює неякісне й несвоєчасне розроблення та прийняття планів діяльності МВС України як головного розпорядника бюджетних коштів; в) наявність законодавчих прогалин щодо закріплення переліку нормативної підстави застосування заходів примусу до учасників бюджетного процесу (у тому числі МВС України) за порушення порядку, термінів підготовки й подання окремих видів документації на стадії формування бюджету.Проведений аналіз основних теоретичних підходів з цього питання дозолив систематизувати їх, виділивши два основних методологічних напрями дослідження цього процесу: 1) класичний (традиційний), в основі якого лежить діяльнісний підхід щодо розуміння бюджетного процесу; 2) прогресивний (новітній) напрям, що ґрунтується на такій теоретичній основі бюджетного процесу, як правові інститути - «юридичний процес» та «юридична процедура».