Дослідження питань правосуб"єктності та правового статусу держави, теоретичних і практичних проблем цих категорій. Аналіз різних доктринальних підходів стосовно їх визначення, співвідношення. Перспективи розвитку в умовах глобалізації та євроінтеграції.
Аннотация к работе
ПРАВОВИЙ СТАТУС І ПРАВОСУБЄКТНІСТЬ ДЕРЖАВИ: ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИІнші дослідники до таких субєктів відносять індивідів, організації або спільності, які на підставі правових норм можуть бути учасниками правовідносин - носіями субєктивних прав та юридичних обовязків [3, с. брати участь у прийнятті норм права і діяти відповідно до цих норм [6]. Сучасне сприйняття правосубєктності базується на здійсненні субєктом усіх повноважень (прав та обовязків), у тому числі тих, що розуміються. На думку представників другого напрямку, правосубєктність означає можливості субєкта мати права та їх реалізовувати, а не самі права. Серед найважливіших прав виділимо: право на політичну й економічну незалежність; право на самовизначення; право на недоторканість території і вільне використання в національних інтересах власних природних багатств і ресурсів; право на рівноправну участь у міжнародно-правових відносинах з іншими субєктами та ін.