Розгляд чинного законодавства щодо правового регулювання означених відносин, правил користування обліковими записами на окремих веб-сайтах та відповідної судової практики, в якій використано веб-сторінки як доказ у цивільному чи господарському процесі.
Аннотация к работе
Правовий режим вебсторінкиОбґрунтовано, що для встановлення достовірності інформації, яка міститься на роздруківці вебсторінки, суд може самостійно (за потреби можна скористатися допомогою спеціаліста) оглянути зміст певної вебсторінки, дослідити інформацію, яка на ній міститься. У звязку з цим виникає багато питань, які потребують вирішення, зокрема, це правильне визначення субєкта, який повинен відповідати за позовом про порушення авторських прав, що має місце на окремій вебсторінці, це правильне «оформлення» роздруківки вебсторінки для використання її як доказу в суді тощо. З Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 4 червня 2010 року вбачається, що належним відповідачем у справі про захист авторського права є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права субєктів авторського права. Вважаємо категоричність такої позиції досить спірною, оскільки, по-перше, ВГС України не законодавець, щоб встановлювати такі приписи, по-друге, це правило не завжди може бути застосоване на практиці, оскільки розвиток Інтернет-відносин спричиняє появу різних видів веб-сайтів, які за своєю технічною сутністю надають можливість користувачам самостійно розміщувати на таких сайтах обєкти авторських або суміжних прав, обєкти патентного права тощо. Натомість в іншій справі скріншот вебсторінки був прийнятий судом як доказ і його оцінювання було проведено судом з урахуванням інших доказів, які подано у матеріалах справи.