Стан та розвиток законодавства у сфері охорони земель. Аналіз правового забезпечення основних заходів у галузі охорони земель. Проблеми правового забезпечення охорони земель в умовах земельної реформи. Шляхи вирішення проблем правового забезпечення.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1. Загальна характристика правової охорони земель 1.1 Поняття та зміст правової охорони земель 1.2 Стан та розвиток законодавства у сфері охорони земель Висновки до 1 Розділу Розділ 2. Аналіз правового забезпечення основних заходів у галузі охорони земель 2.1 Державна комплексна система спостереження за станом земель 2.2 Планування в галузі використання та охорони земель 2.3 Землеустрій 2.4 Стандартизація та нормування Висновки до 2 розділу Розділ 3. Актуальні проблеми правового забезпечення охорони земель в умовах земельної реформи 3.1 Проблеми щодо правового забезпечення заходів у галузі охорони земель 3.2 Шляхи вирішення проблем правового забезпечення охорони земель із врахуванням міжнародного досвіду Висновок до 3 розділу Розділ 4. Охорона праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях 4.1 Характеристика системи управління охороною праці на підприємстві, установі, організації 4.2 Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці юриста 4.3 Розробка заходів щодо покращення умов праці та заходів безпеки в надзвичайних ситуаціях Висновки Список використаних джерел Вступ Актуальність теми дослідження. Конституція України від 28 червня 1996 р. визначила, що земля є обєктом права власності Українського народу (ст.13) та основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст.14). Окрім цього не можна не згадати про економічну функцію землі, згідно з якою вона є засобом виробництва та відіграє важливу роль у розвитку інвестиційної діяльності. З одного боку, це сприяє утвердженню позицій України на міжнародній арені у звязку з її вступом до Світової організації торгівлі та євроінтеграційною спрямованістю її політики. Зокрема, з огляду на інтенсивний розвиток земельних відносин, що відбувається в останні роки в Україні, можна констатувати збільшення кількості правопорушень у цій сфері, повязаних із незаконним переводом земель з однієї категорії до іншої (це особливо поширено щодо земель сільськогосподарського призначення), нецільовим використанням земельних ресурсів, самовільним відхиленням від проектів землеустрою, ухиленням від державної реєстрації земельних ділянок та поданням недостовірної інформації щодо них та інше. Метою роботи є визначення на базі аналізу сучасного стану правового забезпечення охорони земель в Україні та відповідного міжнародного досвіду основних напрямів оптимізації законодавства України у даній галузі. При виконанні роботи були окреслені основні завдання, зокрема, такі: визначити поняття та зміст правової охорони земель; дати характеристику розвитку та сучасному стану законодавства в галузі охорони земель; проаналізувати державну комплексну систему спостереження за станом земель; проаналізувати планування в галузі використання та охорони земель; проаналізувати стандартизацію та нормування в галузі охорони земель, як один з основних заходів в галузі охорони земель; проаналізувати економічне стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів; визначити проблеми щодо правового забезпечення заходів у галузі охорони та земель; провести аналіз проблем правового забезпечення охорони земель з врахуванням міжнародного досвіду. Метод аналізу використовувався під час дослідження законодавчого забезпечення охорони земель. Науково-теоретичну базу дослідження складають праці таких вчених як В.І. Андрейцев, С.О. Боголюбов, І.І. Каракаш, В.В. Костицький, П.Ф. Кулинич, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, В.В. Петров, О.О. Погрібний, Г.Н. Полянська, В.К. Попов, Б.Г. Розовський, В.І. Семчик, Н.І. Титова, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга, В.3. Свобода, Р.Л. Анахасян, О.Л. Дубовик, Л. Кремер, Г. Люббе-Вольфф та інші. Кожен з названих вчених зробив свій внесок у розвиток даної теми, тому, беззаперечно, отримані знання становлять цінність для юридичної науки. В той самий час ці знання потребують здійснення аналізу їх змісту, упорядкування та систематизації з урахуванням положень чинного законодавства України, що надасть змогу виробити певну концепцію у теоретичному підході до правової охорони земель в Україні. Основна нормативно-правова база дослідження складається з Конституції України, Земельного кодексу України, Законів України Про державний контроль за використанням та охороною земель, Про охорону земель, Про охорону навколишнього природного середовища, Указу Президента України Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель даний перелік не є вичерпним, а лише містить основний перелік нормативно-правової бази дослідження. Емпірична база дослідження складається з Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 р. Наукова новизна та практичне значення отриманих результатів полягають в обґрунтуванні позиції щодо необхідності