Поняття правового інституту фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища, природа та роль правових відносин у системі економіко-правового механізму природокористування в Україні та здійснення міжнародних інтеграційних процесів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науковий керівник: доктор юридичних наук МАЛИШЕВА Наталія Рафаелівна Інститут держави і права ім. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор РОЗОВСЬКИЙ Борис Григорович Інститут економіко-правових досліджень НАН України, завідуючий відділом кандидат юридичних наук КРАСНОВА Марія Василівна Київський національний університет ім. Провідна організація: Одеська національна юридична академія, кафедра аграрного, земельного і екологічного права, Міністерство освіти і науки, м. Захист відбудеться “25” грудня 2000 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.236.02. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права ім.Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища як еколого-правова категорія вперше зявилася у вітчизняній правовій системі з прийняттям у 1991 р. Зокрема, постали питання впровадження принципу платності природокористування і забруднення навколишнього природного середовища та його адекватного відображення в праві; створення правових гарантій декларованого принципу цільового використання коштів, отриманих за рахунок так званих "екологічних" платежів; створення правових умов для стимулювання вкладання підприємствами власних і залучених коштів у природоохоронні заходи тощо. Оскільки питання теоретико-правового, правотворчого і правозастосовчого характеру, повязані з забезпеченням фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища, до цього часу не були обєктом спеціального дослідження правознавців, а правовий інститут фінансування охорони навколишнього природного середовища є новим для нашої правової системи, його комплексний аналіз є надзвичайно важливим і актуальним. Метою роботи є поглиблення теорії екологічного права науковими знаннями про правовий інститут фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища і на цій основі виявлення найбільш ефективних правових важелів, що створюють передумови для вдосконалення цього інституту і сприяють правозастосуванню у відповідній сфері. Фінансування охорони навколишнього природного середовища є центральним і основним елементом економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища, по відношенню до якого інші елементи мають допоміжний характер і в широкому розумінні поглинаються поняттям “фінансування”, оскільки їх дія спрямована або на мобілізацію коштів з метою охорони довкілля (збори за спеціальне використання природних ресурсів, збори за забруднення навколишнього природного середовища тощо), або на їх раціональний розподіл і використання (фонди охорони навколишнього природного середовища, заходи стимулювання).Перший розділ “Фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища як обєкт правового регулювання” присвячений дослідженню поняття та змісту фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища як правової категорії, визначається його місце в системі права і законодавства, в системі економіко-правового механізму природокористування в Україні, аналізується роль фінансування в здійсненні міжнародних інтеграційних процесів. “Теоретичні засади правового регулювання фінансування в сфері охорони навколишнього природного середовища” визначається правовий зміст базових понять дослідження: “фінанси”, “фонди коштів” (централізовані і децентралізовані) “фінансова система”, “державний бюджет”, та деякі інші, більшість із яких в право прийшли із економіки та стали економіко-правовими, чим визначається необхідність залучення до джерельної бази дослідження не лише правової, а й економічної літератури. На думку дослідника питання фінансування охорони навколишнього природного середовища мають регулюватися в першу чергу фінансовим законодавством, а в законодавстві в сфері охорони навколишнього природного середовища повинні бути встановлені чи деталізовані механізми, що забезпечують його реалізацію. Закон про охорону навколишнього природного середовища, та інші нормативні акти встановлюють лише терміни “фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища”, “система фінансування природоохоронних заходів”, де визначаються лише джерела такого фінансування.