Вивчення правового становища українських емігрантів у Румунії в період між двома світовими війнами. Аналіз правових актів щодо біженців, прийнятих міжнародними організаціями. Розгляд заходів представників еміграції у справі захисту інтересів українців.
Аннотация к работе
Правове становище міжвоєнної української еміграції в Румунії (міжнародний аспект)Складність ситуації для українців полягала в тому, що ні в Лізі Націй, ні в більшості країн перебування еміграції українців не виокремлювали із загальноросійського емігрантського загалу, вважаючи їх підданими колишньої Російської імперії, тобто “русскими/ российскими” біженцями. Лише в деяких країнах емігранти домоглися того, що місцева влада визнала їх українцями і зафіксувала це у відповідних документах, що видавалися емігрантам. Знайшли відображення у науковій періодиці і такі питання, як діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Румунії [5], філії Українського товариства прихильників Ліги Націй в Румунії [6], Громадсько-допомогового комітету української еміграції в цій країні [7-8]. Так, за статтею 38 “Положення про чужоземців в УСРР та про порядок придбання і втрати прав українського громадянства”, яке було прийняте 28 березня 1922 р., позбавлялися українського громадянства такі особи: “а) уроджені з України, що пробули за кордоном безперервно понад п ’ять років, б) що виїхали за кордон з УСРР без належного дозволу Радянської влади, в) що добровільно служили в арміях, які боролись з Радянською владою або приймали участь у будь-яких організаціях, що ставили своєю метою озброєну боротьбу проти неї, г) що мали право оптації українського громадянства і не скористувалися цим правом до часу закінчення терміну останньої, оскільки особи всіх зазначених категорій не одержують до 1 січня 1923 р. від представництва УСРР закордонних пашпортів або відповідних посвідчень” [10, с. У 1926 р. на сторінках тижневика “Тризуб”, що видавався урядом УНР в Парижі, були оприлюднені такі пропозиції щодо правового статусу українських емігрантів: зазначення у “нансенівських паспортах” національної приналежності (“українець’” замість “росіянин’”), екстериторіальність і довший термін чинності сертифіката, зосередження діяльності МБП з переселення емігрантів до країн Південної Америки на надання допомоги їм у пошуку роботи, створення для них підприємств [17, с.
Список литературы
Трощинський В.П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище / В.П. Трощинський. - К.: Інтел, 1994. - 259 с.
Піскун В. Політичний вибір української еміграції (20-ті роки ХХ століття) / В. Піскун. - К.: МП “Леся", 2006. - 672 с.
Павленко М. Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919-1924 рр.) / М. Павленко. - К., 1999. - 352 с.
Срібняк І. Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921-1924 рр.) / І. Срібняк. - К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1997. - 128 с.
Власенко В. Документи і матеріали Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Румунії (1919-1923 рр.) / В. Власенко // Памятки: археографічний щорічник. - К., 2008. - Т 8. - С. 129-160.
Власенко В. Філія Українського товариства Ліги Націй у Бухаресті: перші кроки / В. Власенко // Література та культура Полісся: Збірник. - Вип. 38: Регіональна історія та культура в сучасних дослідженнях. - Ніжин, 2007. - С. 160-170.
Власенко В. З історії організованого життя української політичної еміграції в Румунії у 1929-1932 рр. (за матеріалами Центрального державного архіву Болгарії) / В. Власенко // Памятки: археографічний щорічник. - К., 2010. - Т 11. - С. 185-202.
Власенко В. Третя конференція міжвоєнної української еміграції в Румунії (до 85-річчя від дня проведення) / В. Власенко // Студії з архівної справи та документознавства. - К., 2010. - Т 18. - С. 170-175.
ЛІВИЦЬКИЙМ.А. ДЦ УНР в екзилі між 1920 і 1940 роками / М.А. Лівицький. - Мюнхен; Філадельфія: Вид-во Укр. інформ. бюро, 1984. - 72 с.
Положення про чужеземців в УСРР та про порядок придбання і втрати прав українського громадянства від 28 березня 1922 р. // Збірник узаконень і розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України. - Харків, 1922. - Ч. 14. - С. 237-244.
Закон про громадянство Української Народної Республіки. 2 березня 1918 р. // Архіви України. - К., 1992. - № 1/3. - С. 69-70.
Закон Ради міністрів про громадянство Української Держави. 2 липня 1918 р. // Державний вістник. - К., 1918. - Ч. 21 (11 липня) / Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/ соп1го1/ик/РИЫКЬ/агйс1е?а11_Ш= 1219503&са^Ш=661211
Закон “Про право горожаньствана Західній Области Української Народної Республики". 8 квітня 1919 р. // Вістник державних законів і розпорядків Західноукраїнської Народної Республіки. - Станіслав, 1919. - Вип. 10 (5 травня). - С. 69-70.
Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол. Ю. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - Т 1 (А-Г). - К.: Укр. енциклопедія, 1998. - Т: А-Г - С. 127.
Бочарова З.С. Правовое положение российских беженцев в 1920-1930-е гг. / З.С. Бочарова // Адаптация российских эмигрантов (конец ХІХ - ХХ в.): исторические очерки. - М., 2006. - С.72-132.
Русские беженцы: Проблемы расселения, возвращения на Родину, урегулирования правового положения (1920-1930-е годы): Сб. документов и материалов / Сост. З.С. Бочарова. М.: РОССПЭН, 2004. - 400 с.
Емігрант. Думки емігранта (перед конференцією Міжнароднього Бюро Праці в справі допомоги біженцям з бувшої Росії) // Тризуб. - Париж, 1926. - Ч. 20. - С. 16-19.
Таубер Л.Я. Лига Наций и юридический статус русских беженцев / Леонид Яковлевич Таубер. - Белград, 1933.- 32 с. (Оттиск: Записки Русского научного института в Белграде. - Вып. 9. - Белград: Штампариа “Светлост”, 1933).
Приложение I. Соглашение (Arrangement) о юридическом статусе русских и армянских беженцев от 30 июня 1928 г. // Таубер Л. Я. Лига Наций и юридический статус русских беженцев.- Белград, 1933. - С.29-30.
Справа української еміграції в Лізі Націй // Тризуб. - 1929. - Ч. 4. - С. 11-15.
Шульгин О. В обороні нашої чести і національного імени / О. Шульгин // Тризуб. 1930. - Ч. 37. - С. 13-17.
Женевець. Ліга Націй і справи еміграції // Тризуб. - 1929. - Ч. 10. - С. 11-13.
1-а конференція української еміграції в Празі і Головна Еміграційна Рада // Тризуб. 1929. - Ч. 50. - С.10-21.
Шульгин О. Праця другої конференції Української Головної Еміграційної Ради / О. Шульгин // Тризуб. - 1932. - Ч. 46. - С. 16-23.
ГЕРОДОТД. Офіс Нансена та українська еміграція в Румунії / Д. Геродот // Тризуб. 1932. - Ч. 37. - С. 3-4.
Шульгин О. Без території. Ідеологія та чин Уряду УНР на чужині. Автентич. відтворення вид. 1934 р. / Олександр Шульгин. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 352 с.
Русские во Франции: Справочник / ред. В.Ф. Зеелера. - Париж: Издание С.М. Сарач, 1937. - 86 с.
Лівицький М. Скасовання Офісу Нансена та майбутня організація міжнародної опіки над еміграцією (Лист із Женеви) / Микола Лівицький // Тризуб. - 1938. - Ч. 47. - С.9-11.