Правове регулювання використання земель житлової та громадської забудови у містах України - Автореферат

Національна юридична академія Украіни імені Ярослава Мудрого Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне правоРобота виконана на кафедрі аграрного, земельного та екологічного права Одеської національної юридичної академії, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Каракаш Ілля Іванович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри аграрного, земельного та екологічного права. Офіційні опоненти: - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Шульга Михайло Васильович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри екологічного права; Захист відбудеться 22 травня 2007 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.04 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.З прийняттям Конституції України визначаються нові юридичні засади здійснення права власності на землю, що безпосередньо впливає на правове регулювання земельних відносин у містах та інших населених пунктах. Водночас у чинному земельному законодавстві України недостатньо реалізовані конституційні положення щодо права на землю Українського народу, що негативно впливає на стан правового забезпечення використання земель у містах, набуття і реалізації громадянами і юридичними особами земельних ділянок для житлового будівництва, спорудження обєктів містобудування для громадських потреб, призводить до соціальних конфліктів при забудові земельних ділянок у містах та появи інших проблем правового, економічного, соціального характеру. Правові питання використання земель житлової та громадської забудови недостатньо досліджені в теорії земельного права України, що зумовлює необхідність проведення комплексного, самостійного дослідження цих питань. Мета роботи полягає в тому, щоб з позиції земельно-правової доктрини дослідити загальні засади правового регулювання використання земель житлової та громадської забудови у містах та визначити особливості правового забезпечення використання земель цієї категорії у містах України, а також розробити науково обґрунтовані рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у цій сфері. сформульовано поняття правового режиму земель житлової та громадської забудови у містах як системи правових норм, що регулюють земельні відносини, які виникають, здійснюються, змінюються і припиняються в сфері приналежності, управління, використання та охорони земель в межах території міст при розміщенні житлової та громадської забудови, а також інших обєктів загального користування та визначають права та обовязки субєктів прав на землю з метою забезпечення сприятливого середовища для життєдіяльності населення та сталого розвитку міст;“Загальні засади правового регулювання використання земель житлової та громадської забудови у містах” складається з трьох підрозділів та присвячений аналізу фундаментальної і поточної наукової літератури з правових питань міського землекористування, процесу формування правового регулювання земельних відносин у містах, зясуванню поняття та складу земель житлової та громадської забудови. У підрозділі 1.1.“Аналітичний огляд літературних джерел за темою дисертації” розглянуті основні напрями у розвитку наукових досліджень теоретичних і практичних правових проблем землекористування у населених пунктах, яким була приділена увага видатних вчених-правознавців радянських часів, та сучасні проблеми правового регулювання використання земель житлової та громадської забудови у містах. В дисертації акцентується увага, що предметом наукового пошуку вчених-правознавців радянських часів, які досліджували проблеми правового режиму земель населених пунктів, було висвітлення питань правового регулювання використання, відведення, організації управління цими землями, відповідальності за порушення їх правового режиму. В історичному аспекті правове регулювання використання земель житлової та громадської забудови пройшло декілька етапів у своєму розвитку та функціонуванні: від закріплення їх як категорії сельбищних земель, які складали головну та найбільш важливу частину міських земель (1925 р.); потім як самостійної категорії міських земель, під якими розумілися землі міст і селищ міського типу (1928р.); визначення їх статусу як земель населених пунктів, під якими розумілися землі міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів (1970 р.) і практично до сучасного закріплення відокремленої категорії земель житлової та громадської забудови у складі земельного фонду України. У підрозділі 1.3.“Поняття та склад земель житлової та громадської забудови у містах” досліджуються питання щодо поняття та юридичних ознак земель житлової та громадської забудови, особливостей складу земель у містах, а також правового режиму зазначеної категорії земель та правової природи функціонального зонування.

2. Основний зміст роботи